Смирнов Павло Петрович

Закінчив Київський університет, в якому був учнем М. Довнар-Запольського. 1912 — 1920 — приват-доцент, доцент і екстраординарний професор (з 1919) Київського університету; 1921 — 1923 — професор Київського Інституту Народної Освіти на катедрі історії Росії. 1923 р. заарештований і засуджений за звинуваченням в співробітництві з польською розвідкою на процесі «Центру Дій», потім засланий до Туркестану. 1927 — 1934 — професор Середньоазіатського державного університету в Ташкенті. 1938 — 1947 — професор Історико-Архівного Інституту в Москві. Дослідник соціально-економічної історії Московщини XVI — XVII вв.

Його ідеї, викладені в монографії «Волзький шлях і стародавні руси», розвивав Омелян Пріцак[2].

• Города Московского государства в первой половине 17 ст. (т. І, випуск 1 — 2, 1917 — 1919),
• Посадские люди и их классовая борьба до середины 17 ст. (тт. І — II, 1947 — 1948).
• Волзький шлях і стародавні руси. Нариси з руської історії VI — IX вв. (1928).

• Кобченко К. А. «Жіночий університет Святої Ольги»: історія Київських вищих жіночих курсів / К. А. Кобченко. - К., 2007.
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
• Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка : минуле й сьогодення/ Під ред. проф. Г. Д. Казьмирчука - К., 2004.
• Ульяновський В.І. Київська науково-дослідна кафедра історії України академіка М. П. Василенка: нові матеріали/ В. І. Ульяновский // UKRAINICA : архівні студії. - К., 1997.-Bun. 1.

• Постать професора Павла Смирнова кріз призму історіографічних досліджень