Сниткін Петро Васильович

У 1910 році закінчив скульптурне відділення Київське художнє училище, де навчався в майстерні відомого українського скульптора Федора Балавенського (однокурсники — І. Кавалерідзе, О. Теремець).[2]

У 1909 році брав участь у виконанні рельєфів на античну тему для фасаду київського будинку інженера Ф. Ісерліса.[2]

Разом з Іваном Кавалерідзе та архітектором Валеріаном Риковим у 1910 році виграв конкурс на найкращий проект пам'ятника княгині Ользі в Києві.[3] Скульптури Ольги та Кирила і Мефодія в композиції пам'ятника виконав Іван Кавалерідзе, загальне керівництво роботами над проектом здійснював Федір Балавенський. Петро Сниткін виконав скульптуру Андрія Первозваного — за власними ескізами, схваленими думським комітетом.[1]

У 1911—1912 роках навчався в Петербурзькій академії мистецтв.

У 1922 році у Феодосії за проектом Петра Сниткіна була встановлена скульптура під назвою «Марксизм», що зображала працівника, який складає кам'яні блоки.[4]

У Феодосії Петро Васильович викладав скульптуру в студії Миколи Барсамова при Картинній галереї ім. І. К. Айвазовського. З 1 червня по 30 вересня 1944 року працював у Феодосійському музеї старожитностей на посаді художника.[2]

У 1944 році був заарештований Народним комісаріатом державної безпеки.[2]

Скульптура «Марксизм» в Феодосії була зруйнована під час Другої світової війни.

• Статуетка «Святослав у бою» (срібло, 1910—1911).
• Скульптура Андрія Первозваного в композиції пам'ятнику княгині Ользі в Києві (1911).
• Горельєф «Молочниця» в скульптурному оздобленні Бесарабського ринку (1910—1912).[5]
• Пам'ятник «Марксизм» у Феодосії (1922).[4]
• Пам'ятник «Материнство» в Челябінську (1936).
• Твори батального жанру («Вирішальний удар», 1935—1936).
• Портрети.

• Художники и архитекторы Богом данной. Альбом-справочник. — Феодосия, 2008. — С. 88. (рос.)

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.