Снєгов Михайло Георгійович
Михайло Георгійович Снєгов (12 листопада 1896 — 25 квітня 1960) — радянський воєначальник, генерал-майор (1950), учасник Першої Світової, Громадянської та Німецько-радянської війн. В 1941 році потрапив до німецького полону, після війни повернувся до СРСР і продовжив службу. У відставці з 1959 року[1].
Снєгов Михайло Георгійович | |
---|---|
| |
Народження |
12 листопада 1896 с. Мордвіново, Московська губернія, Російська імперія |
Смерть |
25 квітня 1960 (63 роки) Харків |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Вид збройних сил | сухопутні війська |
Рід військ | піхота |
Роки служби | 1914-1959 |
Звання | Генерал-майор |
Командування | 8-й стрілецький корпус |
Війни / битви |
Перша Світова війна Громадянська війна в Росії Німецько-радянська війна Битва під Уманню |
Нагороди |
Біографія
Народився 12 листопада 1896 року у селі Мордвіново Московської губернії у селянській родині. Після закінчення гімназії у 1914 році був призваний по мобілізації до Російської імператорської армії. Брав участь у Першій Світовій війні. В 1916 році М.Г. Снєгов закінчив Олексіївське військове училище, дослужився до звання поручника та посади командира роти. У січні 1918 року вступив у Московську Червону гвардію, а в березні - у РСЧА. Брав участь у Громадянській війні у бойових діях проти військ О.М. Каледіна, П.М. Краснова, А.І. Денікіна та П.М. Врангеля. Дослужився до посади командира бригади[1].
Після війни, до 1927 року, М.Г. Снєгов займав посаду начальника штабу дивізії та корпусу в Московському військовому окрузі. В 1927-1939 роках працював у різних управліннях РСЧА, а в 1940 році був призначений командиром 8-го стрілецького корпусу (8 СК) Київського військового округу. 4 червня 1940 року йому було присвоєно звання генерал-майора[1].
З перших днів Німецько-радянської війни корпус на чолі М.Г. Снєгова брав участь у бойових діях. 22 червня 1941 року у складі 26-ї армії Південно-Західного фронту обороняв державний кордон СРСР. 23 червня корпус перейшов у контратаку та відбив захоплене німцями напередодні м. Перемишль, після чого утримував його до 26 червня. Після могутніх атак супротивника корпус змушений був відійти до м. Станіслава. У другій половині липня 1941 року 8 СК у складі 6-ї армії відступав під ударами німецьких військ на схід. 2 серпня у ході битви під Уманню корпус потрапив у оточення. 7 серпня в бою біля с. Лесозіно Київської області М.Г. Снєгов, отримавши поранення в ногу та контузію, був захоплений у полон. Спочатку проходив лікування у німецькому госпіталі, потім був вивезений до Німеччини, де утримувався у кількох таборах для військовополонених. 4 травня 1945 року був визволений американськими військами. Через радянську військову місію по репатріації у Парижі повернувся до СРСР, де після перевірки в органах НКВС був відновлений у кадрах РСЧА[1].
В 1947 році М.Г. Снєгов закінчив Вищі академічні курси при Військовій академії Генерального штабу, після чого зайняв посаду начальника тилу Архангельського військового округу. В 1949 році був призначений заступником командуючого військами округу по будівництву та розквартирування військ. В 1952 році був переведений до м. Харкова, де до 1959 року працював начальником військової кафедри Харківського інституту інженерів комунального будівництва. 31 жовтня 1959 року був звільнений у відставку по хворобі. 25 квітня 1960 року помер у м. Харкові[1].
Нагороди
Примітки
- Свердлов, Фёдор Давыдович. Советские генералы в плену. — С. 241—244.
Література
- Свердлов Ф. Д. Советские генералы в плену. — Москва : Изд-во фонда «Холокост», 1999. — 246 с.