Снігірьов Олексій Анатолійович

Олексій Снігірьов (рос. Алексей Анатольевич Снигирёв; нар. 19 січня 1968, Псков, СРСР) — радянський та російський футболіст, нападник.

Олексій Снігірьов
Особисті дані
Повне ім'я Олексій Анатолійович
Снігірьов
Народження 19 січня 1968(1968-01-19) (54 роки)
  Псков, СРСР
Зріст 178 см
Вага 72 кг
Громадянство  СРСР
 Росія
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
«Електрон» (Псков)
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1986—1988 «Торпедо» (Р) 85(8)
1989—1991 «Динамо» (М) 1(0)
1991 «Геолог» 15(0)
1992—1993 «Верес» 35(16)
1993 КАМАЗ 3(0)
1993—1995 «Московський-Селятино» 64(47)
1995—1997 «Локомотив» (М) 27(8)
1995—1997→  «Тигина» 21(8)
1996→  «Ляонін Хансін» ?(?)
1997—1999 «Торпедо-ЗІЛ» 68(51)
1999 «Кошице» ?(?)
2001 «Хімки» 12(1)
2001 «Псков-2000» 10(2)
2002 БСК (Спірово) 9(2)
2003 «Металург» (Викса) 15(3)
2003 «Німан» (Гродно) 12(0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Життєпис

Вихованець псковського «Машинобудівника», за який і почав виступати в 1985 році. У 1986-1988 грав за рязанський клуб «Сапфір»/«Торпедо», в 1989 повернувся в «Машинобудівник». За сезон у псковському клубі забив 8 м'ячів.

У 1989-1991 виступав у московському «Динамо», але за головну команду провів лише один матч і завершив сезон 1991 року в першій лізі в тюменському «Геолозі».

У 1992 році переїхав до України та підписав контракт рівненським «Вересом». Дебютував за рівненську команду 5 березня 1992 року в переможному (3:2) домашньому матчі 30-го туру підгрупи 1 першої ліги чемпіонату України проти дрогобицької «Галичини». Олексій вийшов на поле в стартовому складі, а на 85-ій хвилині його замінив Микола Коротков[1]. Дебютним голом у футболці «Вереса» відзначився 2 вересня 1992 року на 39-ій хвилині нічийного (2:2) поєдинку 1/16 фіналу кубку України проти київського «Динамо-2». Снігірьов вийшов у стартовому складі та відіграв увесь поєдинок[2]. Дебютним голом у вищій лізі чемпіонату України відзначився 13 вересня 1992 року на 23-ій хвилині переможного (2:0) домашнього матчу 5-го туру проти луганської «Зорі-МАЛС». Олексій вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь поєдинок[3]. Протягом свого перебування у рівненському клубі в чемпіонатах України зіграв 35 матчів та відзначився 16-ма голами, ще 3 поєдинки (2 голи) за «Верес» провів у кубку України.

У 1993 році повернувся в Росію, де провів три матчі у вищій лізі за КамАЗ, сезон завершив у московському «Інтерросі». У клубі, який змінив назву спочатку на «Техінвест-М» (Московський), а потім на «Московський-Селятино» провів наступні два роки.

У 1995 році перейшов у московський «Локомотив». У першому ж матчі забив переможний м'яч у поєдинку проти «Динамо-Газовика». У 1997 році втратив місце в основному складі. Надалі грав за різні російські клуби нижчих ліг, білоруський «Німан» (Гродно) (2003-2004). Останнім часом грав за російські аматорські клуби «Троїцьк»[4], «Сенеж»[5].

Досягнення
  • У 1998 році з 32 м'ячами став найкращим бомбардиром другого дивізіону[6].
  • У 2004 році став найкращим бомбардиром ФК «Троїцьк»[7].

Примітки
  1. «Верес» (Рівне) - «Галичина» (Дрогобич)
  2. «Динамо-2» (Київ) - «Верес» (Рівне)
  3. «Верес» (Рівне) - «Зоря-МАЛС» (Луганськ)
  4. Олексій Снігірьов. Архів оригіналу за 11 травня 2005. Процитовано 11 травня 2005.
  5. ffmo.ru. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 30 квітня 2017.
  6. «Спорт-Экспресс»
  7. «Троицк.ру». Архів оригіналу за 18 листопада 2012. Процитовано 30 квітня 2017.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.