Собор Найсвятішого Серця Ісуса (Оран)

Собор Найсвятішого Серця Ісуса
араб. كاتدرائية وهران‎
	35°42′01″ пн. ш. 00°38′47″ сх. д.
Тип споруди	Католицький собор
Сучасний статус	Недіючий
Розташування	Алжир, Оран
Архітектор	Альберт Баллю
Початок будівництва	1903
Кінець будівництва	1913
Стиль	Неовізантійський стиль
Належність	Католицизм
Єпархія	Діоцезія Оранаd
	Собор Найсвятішого Серця Ісуса (Оран) (Алжир)
	Собор Найсвятішого Серця Ісуса у Вікісховищі

Собор Найсвятішого Серця Ісуса (араб. كاتدرائية وهران‎, фр. Cathédrale du Sacré-Cœur d’Oran) — недіючий католицький храм в алжирському місті Оран.[1] Це одна з головних визначних пам'яток міста. Даний об'єкт має культурно-історичну цінність, носить статус колишнього кафедрального собору Оранськой єпархії.

Собор був побудований під час французького володіння і, крім іншого, є першою католицькою церквою, основним будівельним матеріалом для створення якого послужив залізобетон, на території Франції і її колишніх колоній.[2] З 1984 року в ньому розташовується публічна бібліотека.

Своїй появі на світ Собор Найсвятішого Серця Ісуса зобов'язаний демографічній ситуації в місті на початку минулого століття. Тодішній католицький храм Орана до того моменту часу перестав задовольняти потреби католицького населення, чисельність якого становила близько 80 тис осіб, і єпископ Едуард Контел дав розпорядження на будівництво нового. Старий собор ім. Святого Людовіга розміщувався в західній частині старої частини міста, в той час як новий стоїть на площі Кахін. Архітектор Альберт Балю, який очолював будівельну компанію "Огюст Пере і Гюстав",[3] склав план спорудження нового храму в неовізантійському стилі.

Створення Собору Найсвятішого Серця Ісуса відбувалося на кошти зібрані самим єпископом в таких країнах, як Нідерланди, Франція та Бельгія. Крім того, він також заповів, щоб після його смерті все його майно пішло на спорудження храму. Будівництво церкви почалося в квітні 1903 року і було закінчено вже після смерті Контела в 1913 році. Через 5 років було встановлено орган, а в 1930 році собор був освячений і отримав свою нинішню назву. У 1984 році ця католицька церква була переформована в обласну бібліотеку, а через 12 років стала зватися публічною бібліотекою.

Примітки

Auzias, Jean-Paul Labourdette, Dominique (27 жовтня 2010). Algérie. Petit Futé. с. 264. ISBN 978-2-7469-2575-5. Процитовано 20 травня 2012.
Le livre d'or de l'Oranie, par édition de l'Afrique du nord illustrée 1925, p. 127
Oulebsir, Nabila (1 січня 2004). Les usages du patrimoine: Monuments, musées et politique coloniale en Algérie, 1830-1930. Editions MSH. с. 269. ISBN 978-2-7351-1006-3. Процитовано 20 травня 2012.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[Auzias2010-1] Auzias, Jean-Paul Labourdette, Dominique (27 жовтня 2010). Algérie. Petit Futé. с. 264. ISBN 978-2-7469-2575-5. Процитовано 20 травня 2012.

[2] Le livre d'or de l'Oranie, par édition de l'Afrique du nord illustrée 1925, p. 127

[Oulebsir2004-3] Oulebsir, Nabila (1 січня 2004). Les usages du patrimoine: Monuments, musées et politique coloniale en Algérie, 1830-1930. Editions MSH. с. 269. ISBN 978-2-7351-1006-3. Процитовано 20 травня 2012.