Собор святої Софії (Житомир)
Конкафедральний костел Святої Софії — римо-католицький храм у Житомирі, конкафедральний собор Києво-Житомирської дієцезії (разом із Кафедральним собором Святого Олександра в Києві). Побудований у 1746 році, в 1789—1801 роках перебудований.
Конкафедральний собор святої Софії | |
---|---|
Конкафедральний собор святої Софії | |
50°15′17″ пн. ш. 28°39′16″ сх. д. | |
Тип споруди | храм |
Розташування | Україна, Житомир |
Початок будівництва | 1731 |
Кінець будівництва | 1746, 1789-1801 |
Стиль | класицизм |
Належність | Римо-католицька церква |
Єпархія | Києво-Житомирська дієцезія |
Адреса | м. Житомир, пл. Замковий Майдан, 2 |
Епонім | Віра, Надія, Любов та матір їх Софія |
Собор святої Софії (Житомир) (Україна) | |
Собор святої Софії у Вікісховищі |
Історична довідка
На сьогоднішній день житомирський Католицький кафедральний костел Святої Софії — це одна з найстаріших пам'яток архітектури Житомира державного значення, яка збереглася до наших днів. Крім того, він є повноцінним діючим храмом, в якому проводяться урочисті служби. Храмове свято — 15 травня.
У 2011 році перед собором Святої Софії був встановлений пам'ятник Папі Римському Іоанну Павлу II.
Архітектура
Костел був побудований як вдала комбінація бароко та пізнього ренесансу. У XIX столітті костел був реконструйований, і переважним в його архітектурі стилем став класицизм[1].
Фасад кафедрального собору Святої Софії розбитий на два яруси, будівлю увінчано гострими вежами. На північний схід від костелу розташована дзвіниця, висота якої складає 26 метрів. Товщина цегляних стін кафедрального собору сягає 2 метрів. Один з пілонів будівлі прикрашений барельєфом, присвяченим знаменитому піаністу і композитору Юліушу Зарембському[2].
Доповнюють вигляд собору іонічні і тосканські ордери, а також оздоблення веж рустами. Без змін збереглося внутрішнє оздоблення храму, ліпнина і настінні розписи.
Галерея
Примітки
- Н. Л. Жариков. Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР: иллюстрированный справочник-каталог в четырех томах. Будивельнык, 1986. Т. 2, стр. 145
- Юліуш Зарембський Видатні люди. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 20 квітня 2015.