Києво-Житомирська дієцезія
Київсько-Житомирська дієцезія — дієцезія Римсько-Католицької Церкви в Україні.
Київсько-Житомирська дієцезія | |
---|---|
лат. Dioecesis Kioviensis-Zytomeriensis | |
| |
Обряд | Римсько-Католицький |
Країна | Україна |
Головне місто | Житомир |
Катедральний собор | Кафедральний собор святої Софії (Житомир) та Катедральний Собор Святого Олександра (Київ) |
Митрополія | Львівська |
Ієрарх | Віталій Кривицький |
Площа єпархії | 110 767 км² |
Населення єпархії | 8 194 377 осіб |
Офіційний сайт | kzd.org.ua |
Києво-Житомирська дієцезія у Вікісховищі |
Єпископи
- о. Лібутій (+960)
- о. Адальберт (960—961)
- св. Боніфацій (977—979)
- св. Бруно (1008—1009)
- Рейнберн (1010—1014)
- Олексій (1018—1021)
- Герард, домініканець (1232—бл. 1244)
- Вільгельм (1252—1282)
- Вольмир (1284)
- Конрад (1284—1299)
- Миколам (1299—1300)
- Йоан (1300—1302)
- Фредерік (1305—1311)
- Стефан (1320—1345)
- Генріх, домініканець (1320—1334)
- Якуб, домініканець (1350—1378)
- Миколай (1378—1383)
- Божислав, францисканець (бл. 1405)
- Філіп, домініканець (1405—1410)
- Михайло Трестка, домініканець (1410—1429)
- Станіслав (1430)
- Станіслав Мартіні (1431—1432)
- Ютиментій (1449—1473)
- Ян (1477—1483)
- Станіслав (бл. 1487)
- Михайло (зі Львова) (1487—1494)
- Варфаломей Солозницький (1495—1512)
- Ян Філіпович (1520—1524)
- Микола Віжгайло (1526- і 531)
- Єжи Талат (1532—1533)
- Франтішек (зі Львова), (1534—1536)
- Ян Андрушєвич (1546—1556)
- Миколай Пай (1564—1572)
- Йосиф Верещинський (1592—1598)
- Кшиштоф Казімірський (1599—1618)
- Богуслав Радошевський (1619—1633)
- Андрій Шолдрський (1634—1635)
- Олександр Соколовський (1636—1645)
- Станіслав Заремба (1646—1648)
- Ян Лещинський (1655—1656)
- Томаш Уєйський (1656—1677)
- Ян Станіслав Вітвіцький (1679—1682)
- Андрій Залуський (1683—1692)
- Миколай Свенціцький (1697—1699)
- Ян Павло Гомолинський (1700—1711)
- Валенти Арцемберський (1715—1718)
- Ян Тарло (1718—1723)
- Ян Самуель Ожга (1723—1756)
- Каєтан Ігнатій Солтик (1756—1759)
- Йосиф Андрій Залуський (1759—1774)
- Ігнатій Франциск Оссолінський (1774—1784)
- Каспар Цецішевський (1784—1798)
- Каспар Цецішевський (1798—1827)
- Михайло Півницький (1831—1845)
- Каспар Боровський (1848—1883)
- Симон Мартін Козловський (1883—1891)
- Кирило Любовидський (1897—1898)
- Болеслав Ієронім Клопотовський (1899—1901)
- Кароль Недзялковський (1901—1911)
- Лонгін Жарновецький (1910—1915)
- Ігнатій Дубовський (1916—1925)
- Ян Пурвінський (1991—2011)
- Петро Мальчук (2011—2016)
- Віталій Скомаровський (Апостольський адміністратор від 31 травня 2016)[1]
- Віталій Кривицький (призначений 30 квітня 2017 року)[2]
- Олександр Язловецький (єпископ-помічник з 18 вересня 2019 року)
Адміністративно-територіальна структура
Собор святого Олександра (Київ)
Костел бл. Гонората Козімського (Коростень)
Парафія Божого Милосердя (Житомир)
Парафія Воздвиження Всечесного Христа (Олевськ)
Парафія Господа Ісуса Христа Царя Всесвіту (Новоград-Волинський)
Костел Преображения Господнього (Бориспіль)
Парафія Дитятка Ісус (Ірпінь)
Парафія Пресвятої Трійці (Обухів)
Парафія Пресвятої Діви Марії Цариці (Зарічани)
Див. також
- Житомирська духовна семінарія
- Релігійне життя на Житомирщині
Примітки
- Завадська, Юлія (31 травня 2016). Єпископ Скомаровський призначений Апостольським Адміністратором Києво-Житомирської дієцезії. CREDO. Процитовано 6 червня 2016.
- Папа призначив ординарія Києво-Житомирської дієцезії | CREDO. Процитовано 30 квітня 2017.[недоступне посилання з квітня 2019]
Джерела
- Kowalczyk J. Późnobarokowe kościoły i klasztory diecezji kijowskiej i dekanatu bracławskiego // Sztuka Kresów Wschodnich: materiały sesji naukowej. — Kraków, 1998. — № III. — S. 19—68. (пол.)
Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.