Солдат Джейн
«Солдат Джейн» (англ. GI Jane) — американський драматичний бойовик 1997 року режисера Рідлі Скотта, продюсерів Largo Entertainment, Scott Free Productions і Caravan Pictures, дистриб'ютора Hollywood Pictures. Слоган фільму «Failure is not an option» («Поразка неприпустима»). Світова прем'єра відбулася 22 серпня 1997року.
Солдат Джейн | |
---|---|
G.I. Jane | |
| |
Жанр |
бойовик драма |
Режисер | Рідлі Скотт |
Продюсер |
Даніель Александра Джулі Бергман Сендер |
Сценарист |
Даніель Александра Девід Туї |
У головних ролях |
Демі Мур Вігго Мортенсен Джеремі Айронс Енн Бенкрофт |
Оператор | Г'ю Джонсон |
Композитор |
Мартін Чемберс Джон Лі Гукер |
Кінокомпанія | Hollywood Pictures |
Дистриб'ютор | InterComd і Netflix |
Тривалість | 124 хв |
Мова | англійська |
Країна | США |
Рік | 1997 |
Дата виходу | США — 22 серпень 1997 |
Кошторис | $50 млн. |
Касові збори | $97,169,156[1] |
IMDb | ID 0119173 |
Головні ролі виконували: Демі Мур, Вігго Мортенсен, Джеремі Айронс та Енн Бенкрофт. Сюжет розгортається навколо вигаданої історії тренувань першої жінки в підрозділі військово-морського спецпризу «морські котики».
Сюжет
В уряді США виникають дискусії на тему дискримінації за статевою ознакою у військово-морському флоті країни. Для доказу того, що жінка може служити нарівні з чоловіками, за підтримки однієї жінки-сенатора лейтенант Джордан О'Ніл прийнята в підрозділ надвояків «морські котики».
Ролі
- Демі Мур — лейтенант Джордан О'Ніл
- Вігго Мортенсен — командир загону майстер чиф Джон Джеймс Аргейл
- Енн Бенкрофт — сенатор Ліліан Дехейвен
- Джейсон Бех — лейтенант Ройс
- Даніель фон Барген — Теодор Хейс
- Скотт Вілсон — капітан Сейлем
- Джон Майкл Хіггінс — начальник штабу
- Кевін Гейдж — інструктор Макс Піро
- Девід Варшофські — інструктор Джонс
- Девід Вадим — сержант першого класу Кортес
- Морріс Честнат — лейтенант Маккул
- Джош Хопкінс — мічман Ф. Лі «Флі» Монтгомері
- Джеймс Кевізел — Словнік
- Бойд Кестнер — лейтенант Віквайр
- Димитрій Дяченко — стажер
Примітки
- G.I. Jane (1997) ((англ.)). Box Office Mojo. Процитовано 1 вересня 2012.