Сонет тріолетно-октавний

Сонет тріолетно-октавний — вірш Федора Сологуба, датований 19 липня 1920 року. Являє собою експеримент в області строфіки: перші вісім віршів тексту складають тріолет, завершальні вісім віршів - октаву (сьома і восьма рядки, таким чином, входять й в тріолет, і в октаву), а 14-рядкове ціле є сонет ом англійського (шекспірівського) типу (три катрена й завершальний двовірш). «Сонет тріолетно-октавний» — пізній прояв постійного інтересу Сологуба до твердих форм взагалі та до триолету особливо[1].

Текст

Сходить мила прохолода,
В саду не ворухнеться лист,
Простір за Волгою ніжно-імлистий
Сходить мила прохолода

У сутінках саду, що задрімав,
Де повітря солодко-запашне.

Сходить мила прохолода,
В саду не ворухнеться лист.

В душі змиряється прикрість,
І знову образ життя чистий,
І знову душа безтурботно рада,
Неначе солов'їний свист

Звучить в нерукотворному храмі,
Переможно коливаючи стяг.

Джерела
  1. Гаспаров М. Л. Російські вірші 1890-х—1925-х років в коментарях
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.