Сосна білокора
Сосна білокора (Pinus albicaulis) — дерево роду сосна родини соснових. У природних умовах росте в гірській місцевості на заході Північної Америки. Станом на 2015 рік є під загрозою вимирання. Головними чинниками загрози є паразитичний гриб Cronartium ribicola та жук-короїд Dendroctonus ponderosae, а в минулому — й вирубки[1].
Сосна білокора | |
---|---|
Група білокорих сосен | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
(без рангу): | Голонасінні (Gymnosperms) |
Відділ: | Хвойні (Pinophyta) |
Клас: | Хвойні (Pinopsida) |
Порядок: | Соснові (Pinales) |
Родина: | Соснові (Pinaceae) |
Рід: | Сосна (Pinus) |
Вид: | Сосна білокора (P. albicaulis) |
Біноміальна назва | |
Pinus albicaulis Engelm., 1853 | |
Ареал виду |
Може жити понад 1000 років; починає давати шишки в 30–50 років. Ключовий вид деяких гірських екосистем. Відіграє, серед іншого, важливу роль у захисті ґрунту від ерозії. Велике поживне насіння цієї сосни восени та навесні є їжею тварин 20 видів, у тому числі ведмедів[1].
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.