Види під загрозою вимирання

Види під загрозою вимирання (англ. endangered species - EN) біологічні види, які є під загрозою вимирання через свою малу чисельність або певні чинники довкілля. Напівимерлий вид — зазвичай таксономічний вид, але може бути і іншою еволюційно вагомою одиницею, наприклад, підвидом. Міжнародний союз охорони природи (МСОП) визначає відсоток видів що вимирають, приблизно 40 % від усіх організмів, опираючись на різноманітність видів, відомих до 2006 року[1] (МСОП збирає дані про всі види, схильні до вимирання в тому або іншому ступені). У багатьох країнах є закони, що забезпечують захист цим видам: наприклад, заборона на полювання, обмеження, освоєння земель або створення природоохоронних територій. Фактично лише небагато видів, які підлягають загрозі вимирання, дістають юридичний захист. Більшість видів вимирають або близькі до вимирання, так і не отримавши відгуку в суспільстві. Велика кількість видів, вимерлих протягом минулих 150 років, є причиною для неспокою. Поточні темпи вимирання в 10—100 разів вищі, ніж у будь-який з попередніх періодів масового вимирання в історії Землі. Якщо ці темпи вимирання не зміняться або прискоряться, то число видів, що вимирають, у наступному десятилітті можна буде обчислити в мільйонах[2]. Тоді як більшість людей з готовністю відгукуються на загрозу вимирання окремих ссавців або птахів, найзначнішою екологічною проблемою є загроза стабільності цілих екосистем за умови, що ключові види зникнуть на будь-якому рівні харчового ланцюга.

Охоронні категорії МСОП
Сибірський тигр, підвид тигра. Тигри — вид тварини, що вимирає, а сибірський тигр перебуває під критичною загрозою.

Критерії категорії «Перебуває під загрозою вимирання»

Природоохоронний статус
згідно з категоріями Червоного списку МСОП
Вимерлий
Загрозливий
  • (список)
  • (список)
  • (список)
У найменшій загрозі
  • (список)
Інше
  • (список)

Категорії природоохоронного статусу:



Категорії стану збереження NatureServe:


Таксон вважається таким, що «Перебуває під загрозою вимирання», коли з найбільшою очевидністю показано, що він визначається по якому-небудь з приведених нижче критеріїв (А — Е) і тому розглядається як такий, що існує з дуже високим ризиком зникнення в дикій природі:

A.

Скорочення чисельності за наявності будь-яких з таких умов (1-4):

1. На основі спостережень, експертних оцінок, висновків або припущень встановлено, що скорочення чисельності не менше ніж на 70 % відбувалося за останні 10 років або 3 покоління, що більше за тривалістю. При цьому причини такого скорочення, будучи цілком оборотними і з'ясовними, вже усунені. Це визначається на підставі будь-яких з таких показників (a — e):
a. прямого спостереження
b. індексу великої кількості, прийнятної для таксона
c. скорочення області поширення, області мешкання і/або якості місця існування
d. реального або потенційного рівня експлуатації
e. впливу інтродуцентів, гібридизації, патогенів, полютантів, конкурентів або паразитів.
2. На основі спостережень, експертних оцінок, висновків або припущень встановлено, що скорочення чисельності не менше ніж на 50 % відбувалося за останні 10 років або 3 покоління, що більше за тривалістю. При цьому саме скорочення або його причини можуть бути ще не усунені, або не з'ясовні, або незворотні. Це визначається на підставі будь-яких з показників (а-е) A1.
3. На основі прогнозів або припущень встановлено, що скорочення чисельності не менше ніж на 50 % буде відбуватися за подальші 10 років або 3 покоління, що більше за тривалістю (максимально до 100 років). Це визначається на підставі будь-яких показників з (b-е) A1.
4. На основі спостережень, експертних оцінок, висновків, прогнозів або припущень встановлено, що скорочення чисельності не менше ніж на 50 % відбувалося і відбуватиметься за часовий період, що включає минуле і майбутнє, а саме — за будь-які 10 років або 3 покоління, що більше за тривалістю (максимально до 100 років в майбутньому). При цьому саме скорочення або його причини можуть бути ще не усунені, або не з'ясовні, або незворотні. Це визначається на підставі будь-яких показників з (a — e) A1.
B.

Обмеження ареалу за наявності будь-якої з таких умов (1-2) :

1. На основі експертних оцінок встановлено, що область поширення становить менш ніж 5000 км2 за наявності принаймні будь-яких двох з таких умов (a — c) :
a. Вона сильно фрагментована або складається не більше ніж з 5 локалітетів.
b. На основі спостережень, висновків або прогнозів встановлено тривале зниження будь-яких з таких показників:
(i) області поширення
(ii) області мешкання
(iii) площі, протяжності і/або якості місця існування
(iv) кількості локалітетів або популяцій
(v) кількості статевозрілих особин.
c. Екстремальні флуктуації будь-яких з таких показників:
(i) області поширення
(ii) області мешкання
(iii) кількості локалітетів або популяцій
(iv) кількості статевозрілих особин.
2. На основі експертних оцінок встановлено, що область мешкання складає менш ніж 500 км2 за наявності, принаймні, будь-яких двох з таких умов (a — c) :
a. Вона сильно фрагментована або складається не більше ніж з 5 локалітетів.
b. На основі спостережень, висновків або прогнозів встановлено тривале зниження будь-яких з таких показників:
(i) області поширення
(ii) області мешкання
(iii) площі, протяжності і/або якості місця існування
(iv) кількості локалітетів або популяцій
(v) кількості статевозрілих особин.
c. Екстремальні флуктуації будь-яких з таких показників:
(i) області поширення
(ii) області мешкання
(iii) кількості локалітетів або популяцій
(iv) кількості статевозрілих особин.
C.

Обмеження чисельності, коли на основі експертних оцінок встановлено, що чисельність становить менш ніж 2500 дорослих особин за наявності будь-яких з таких умов (1-2):

1. На основі експертних оцінок встановлено тривале зниження чисельності не менше ніж на 20 % за 5 років або 2 покоління, що більше за тривалістю (максимально до 100 років в майбутньому).
2. На основі спостережень, висновків або прогнозів встановлено тривале зниження чисельності за наявності будь-якої з таких умов (a — b):
a. Структура популяцій у вигляді одного з таких:
(i) на основі експертних оцінок встановлено, що не існує популяцій, які складаються більш ніж з 250 статевозрілих особин.
(ii) не менше 95 % статевозрілих особин перебувають в одній популяції.
b. Екстремальні коливання кількості статевозрілих особин.
D.

Сильне обмеження чисельності, коли на основі експертних оцінок встановлено, що чисельність складає менше ніж 250 дорослих особин.

Е.

Кількісний аналіз показує не менше 20 % ймовірності зникнення таксона в дикій природі за 20 років або 5 поколінь, що більше за тривалістю (максимально до 100 років).

Проблеми вимирання

Існує щонайменше чотири причини для занепокоєння щодо вимирання видів:

  1. Зникнення видів як біологічних сутностей;
  2. Дестабілізація екосистем;
  3. Загроза інших видів;
  4. Втрата незамінного генетичного матеріалу.

Зникнення видів є найважливішим чинником і як зменшення багатства природи, і як моральна проблема для тих, хто вірить, що люди зобов'язані зберігати природне довкілля (також як і для тих, хто вважає, що види тварин мають юридичні права).

Дестабілізація стає добре зрозумілою, коли ланка харчового ланцюга зникає з екосистеми. Коли один вид зникає, дуже часто виникають популяційні зміни чисельності у вторинних видах. Може виникнути ситуація, коли в екосистемі відбудуться сильні незворотні зміни.

Четверта причина є більш тонкою, але, можливо, це найважливіший пункт для людства. Кожен вид несе унікальний генетичний матеріал у своїй ДНК, і особини кожного виду виробляють унікальні хімічні сполуки згідно з генетичними інструкціями, закладеними у них. Наприклад, в долинах центрального Китаю, виростає солодкий полин, папоротеподібна рослина, яка є єдиним джерелом артемізинину — препарату, який майже на 100 відсотків ефективний проти малярії (Jonietz, 2006) . Якщо б ця рослина зникла, то контроль над малярією (навіть на сьогодні небезпечною хворобою), зменшився б. Є безліч інших прикладів хімічних сполук, які є унікальними для певних видів. Число ще не відкритих сполук, які можуть зникнути в результаті вимирання видів, не може бути визначене, але це причина, що викликає багато суперечок, і, без сумніву, досить важлива.

Хоча вимирання може бути природним результатом природного відбору (приклад, масове вимирання видів у голоцені), проте сучасний період вимирання унікальний. Попередні періоди були викликані фізичними причинами, такими як зіткнення з небесними тілами, рух тектонічних плит, висока вулканічна активність, зміна клімату. Поточний період вимирання викликаний людьми і почався приблизно 100 000 років тому з розселенням людей по планеті. Входячи в контакт з новими для них екосистемами, які раніше ніколи не відчували людської присутності, люди руйнували екологічний баланс, полюючи, руйнуючи довкілля й розносячи хвороби. Період від 100 000 років тому до 10 000 років тому названий [ким?] «першою фазою» шостого періоду вимирання.[джерело?]

Друга фаза періоду почалася приблизно 10 000 років тому з появою сільського господарства. Люди почали процес одомашнення тварин. Таким чином, люди стали першим видом, здатним жити, при цьому помітно змінюючи історично сформовані екосистеми. Маючи здатність жити за межами місцевої екосистеми, люди були вільні від обмежень максимальної чисельності популяції і перенаселяти їх, створюючи велику напругу для довкілля і здійснюючи руйнівні дії, необхідні для ще більшого приросту населення. Сьогодні ці дії включають вирубку тропічних лісів, знищення коралових рифів, інші руйнування середовищ існування, надмірну експлуатацію видів, ввезення чужих, не характерних видів в екосистеми, забруднення ґрунту, парниковий ефект.

Охоронний статус

Охоронний статус виду є індикатором достовірності того, що даний вид продовжить своє існування в майбутньому. При присвоєнні категорії охоронного статусу до уваги беруться багато чинників: не тільки кількість існуючих представників виду, але також і тенденції зміни чисельності (скорочення або збільшення), ступінь успішності розмноження, нормальна кількість особин цього виду в екосистемах, де він живе, відомі фактори небезпеки, а також фактори, які сприяють виживанню виду тощо.

Червона книга МСОП

Види під загрозою вимирання в Червоній книзі МСОП відносяться до специфічної категорії «видів під загрозою вимирання», а також можуть бути частиною категорії «видів у небезпеці».

Найбільш всебічною довідковою системою з питання охоронного статусу видів на Землі є Червона книга МСОП. У ній з урахуванням як вищезгаданих загальних факторів, так і індивідуальних особливостей, характерних для кожного виду, види розподілені на 9 категорій:

  • Зниклий (Extinct, EX)
  • Зниклий у природі (Extinct in the Wild, EW)
  • Перебуває під критичною загрозою (Critically Endangered, CR)
  • Перебуває під загрозою (Endangered, EN)
  • Уразливий (Vulnerable, VU)
  • Близький до загрози вимирання (Near Threatened, NT)
  • Перебуває під невеликою загрозою (Least Concern, LC)
  • Відомості недостатні (Data Deficient, DD)
  • Недосліджений (Not Evaluated, NE)

До переліку зниклих видів відносять ті з них, які зникли після 1500 року.

Ще однією системою класифікації видів, що перебувають під загрозою вимирання, є класифікація CITES (англ. Convention on International Trade in Endangered Species of Wild Fauna and Flora), яка розроблена для запобігання міжнародної торгівлі видами у формі, яка може загрожувати їхньому існуванню.

Протиріччя

Деякі закони про загрожені види спірні. Типові області для суперечки: критерії, що застосовуються при оцінці для переміщення виду в список видів під загрозою вимирання; критерії, які використовуються для оцінки необхідності видалення виду з цього списку, якщо його популяція відновилася; чи необхідно обмеження на освоєння земель на державному рівні; чи потрібно виплачувати при цьому компенсацію приватним землевласникам; знаходження розумних винятків до законів про захист.

Часто трапляється, що будучи внесеним у Червону книгу, вид стає ще бажанішим об'єктом для колекціонерів і браконьєрів. Іншою проблемою при внесенні виду в Червону книгу стає ефект, який полягає в тому, що землевласник, який переживає втрату вартості своїх земель, може тихо вбити й тим самим позбутися від тварин, або зруйнувати їхнє середовище проживання, таким чином позбуваючись «проблеми» на своїх землях.

Галерея

Фауна
Лисиця острівна (Urocyon littoralis)
Лисиця острівна (Urocyon littoralis) 
Калан (Enhydra lutris)
Калан (Enhydra lutris) 
Кондор каліфонійський (Gymnogyps californianus) 
Лоґергед (Caretta caretta)
Лоґергед (Caretta caretta) 
Іспанська рись (Lynx pardinus), ссавець Європи, якому найбільше загрожує вимирання
Іспанська рись (Lynx pardinus), ссавець Європи, якому найбільше загрожує вимирання 
Флора
Aloe dorotheae
Aloe dorotheae 

Примітки

  1. IUCN статистика Червоного списку (2006)
  2. S.L. Pimm, G.J. Russell, J.L. Gittleman і T.M. Струмки, «Майбутнє Біологічної варіатівності», Наука 269: 347—350 (1915)

Див. також

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.