Софія Шліман

Софія Шліман (грец. Σοφία Σλήμαν), уроджена Софія Енгастромену (грец. Σοφία Εγκαστρωμένου, 12 січня 1852, Афіни 27 жовтня 1932, Афіни) грецька благодійниця і меценатка, археологиня, друга дружина Генріха Шлімана, помічниця його в справі розкопок. Вона відкрила одну з куполоподібних гробниць в Мікенах.

Софія Шліман
грец. Σοφία Σλήμαν
Портрет Софії Шліман в «головному уборі Єлени» зі « Скарбу Пріама». Розфарбована фотографія 1874
Ім'я при народженні грец. Σοφία Σλήμαν
Народилася 12 січня 1852(1852-01-12)
Афіни, Королівство Греція
Померла 27 жовтня 1932(1932-10-27) (80 років)
Афіни, Друга Грецька Республіка
Поховання Перше афінське кладовище
Громадянство  Греція
Національність грекиня
Діяльність археолог
Відома завдяки розкопки Трої, Мікен
Знання мов грецька
Конфесія православний
У шлюбі з Генріх Шліман
Діти (2) Андромаха Шліман
Агамемнон Шліман

Життєпис

Дочка грецького купця, племінниця єпископа мантінейского Теоклетоса Вімпоса. Генріх Шліман, приїхавши в 1868 в Афіни, і збираючись влаштуватися в Греції, попросив єпископа підшукати йому в дружини «гречанку з хорошої сім'ї, яка досконало знає Гомера, з чорним волоссям і по можливості красиву». Вімпос посватав Шліману свою родичку, прекрасну і добре виховану Софію Енгастроменос, і Шліман піддав її суворому іспиту. Вона знала, в якому році Афіни відвідав імператор Адріан, виразно продекламувала кілька уривків з «Одіссеї». Шліман був старший за свою наречену на 30 років. Вінчання відбулося 24 вересня 1869 року в Афінах[1]. У подружжя Шліман було двоє дітей — дочка Андромаха (1871—1962) і син Агамемнон (1878—1954).

Софія брала активну участь у розкопках Генріха в стародавньої Трої і Мікенах, відкрила одну з куполоподібних могил в Мікенах і після смерті чоловіка надавала кошти на продовження розкопок на місці Трої.

Через два роки після смерті Шлімана (в 1892), Софія передала невелику частину троянської колекції в Національний археологічний музей[2]. Вона багато зробила для популяризації його наукової спадщини. Шліман залишив їй величезний капітал, і в Іліу Мелатрон вона влаштовувала розкішні прийоми для політиків і вчених, на яких виступала з лекціями про археологічні розкопки і дослідницьку роботу Шлімана. Але найбільше вона витрачала на благодійні потреби. Софія надавала гроші на лікарні та дитячі будинки, фінансувала будівництво першого в Греції загальнодоступного туберкульозного санаторію. Під час греко-турецької війни 1897 року вона побачила в підвалі однієї з лікарень солдатів, які були хворі на туберкульоз, тоді у неї і виник план побудувати санаторій. Софія організувала фонд «Порятунок» (Σωτηρία)[3]. Фонд домігся виділення землі під будівництво санаторію та займався його фінансуванням. Перший корпус санаторію на 40 ліжок було відкрито в 1905 році в Афінах. Пізніше був побудований корпус ще на 30 ліжок. До своєї смерті Софія Шліман очолювала адміністрацію і раду санаторію[4].

Коли вона померла, уряд Греції прийняв рішення влаштувати їй державні похорони. Труну з її тілом провезли по вулицях Афін. Траурну процесію очолював прем'єр-міністр країни[5]. Софія і Генріх Шліман поховані поруч на найвищому місці Першого афінського кладовища.

Пам'ять

  • Одна з вулиць Афін, в районі Абелокіпі між простектами Кіфісіас і Месогіон, названа на честь Софії Шліман[6]
  • Перед будівлею медичного училища в Афінах, відкритому в свій час завдяки Софії та яке носить зараз її ім'я, встановлений її бронзовий бюст.
  • На стіні першого історичного корпусу санаторію «Сотірія» встановлено пам'ятну дошку[7].

Примітки

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.