Соціологія знань
Соціологія знання (англ. Sociology of knowledge) — теоретична область соціології, що вивчає з різних теоретико-методологічних позицій проблематику соціальної природи знання.[1]
У сферу інтересів соціології знання входить аналіз соціальної природи знання (соціологія знання у вузькому сенсі); мислення, його історичного розвитку (соціологія мислення), когнітивних систем та пізнавальної діяльності суспільства (соціологія пізнання) та підстави соціології (соціологія соціології).[1]
Таким чином, соціологія знання є метатеоретичною областю, не вкладається у традиційні галузі соціології.
Історія соціології знання
Поява соціології знання та її вихід на метатеоретичноу область в кінці XIX століття були пов'язані з кризою класичного європейського раціоналізму.[2] Перший час дана дисципліна розвивалася в філософському контексті, і не вважалася соціологічною дисципліною, а сам термін «соціологія знання» був введений лише в 1920-і роки німецьким філософом Максом Шелером.[2] Другим основоположником соціології знання є Карл Маннгейм, який показав соціально-історичну обумовленість мислення в роботі Ідеологія і утопія. Феноменологічне трактування соціології знання належить Пітеру Бергеру та Томасу Лукману.[3]
Див. також
Джерела
Література
- Є. Причепій. Соціологія знання // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 600. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
Примітки
- Абушенко В.Л. Соціологія знання. Енциклопедія соціології.
- Абушенко В.Л. Соціологія знання. Новітній філософський словник.
- Бергер П., Лукман Т. Соціальне конструювання реальності. Трактат з соціології знання / Пер. з англ. Є. Руткевич; Моск. філос. фонд.