Союз ТМ-16

Союз ТМ-15 — російський пілотований космічний корабель (КК) серії «Союз ТМ», типу 7К-СТМ, індекс ГРАУ 11Ф732. Серійний номер 65. Міжнародні реєстраційні номери: NSSDC ID: 1993-005A; NORAD ID: 22319.

Союз ТМ-16
Космічний корабель Союз ТМ-16
Тип космічного корабля Союз ТМ (7К-СТМ) індекс ГРАУ 11Ф732
Екіпаж 2 під час запуску, 3 - під час повернення
Позивний «Вулкан»
Ракета-носій Союз-У2
Місце запуску Байконур, майданчик 1
Дата запуску 24 січня 1993 о 05:58:05 UTC
Місце посадки 140 км від м. Жезказган
Тривалість польоту 179 дні 43 хвилини 45 секунд
Кількість обертів 2793
Апогей 394 км
Перигей 393 км
Орбітальний період 92,4 хвилини
Нахил орбіти 51,6° градусів
стикування
Стикувальний вузол Крістал
Дата стикування 26 січня 1993 07:31:17 UTC
Дата відстикування 22 липня 1993 03:00:30 UTC
Пов'язані місії
Попередня місія Наступна місія

Союз ТМ-15

Союз ТМ-17

П'ятнадцятий пілотований політ корабля серії «Союз-ТМ» до орбітальної станції Мир. 16-й пілотований політ до орбітальної станції «Мир», 153-й пілотований політ, 150-й орбітальний політ.

Корабель замінив Союз ТМ-15.

Екіпаж

На старті

  • Командир Манаков Геннадій Михайлович; (2й політ);
  • Бортінженер Поліщук Олександр Федорович; (1й політ);

При посадці

  • Командир Манаков Геннадій Михайлович; (2й політ);
  • Бортінженер Поліщук Олександр Федорович; (1й політ);
  • Космонавт-дослідник Жан-П'єр Еніре. (1й політ);

Опис польоту

Андрогінна система стикування АПАС-89

«Союз ТМ-16» був першим і досі єдиним кораблем Союз, який був оснащений нестандартною системою стикування і пристикованим не до основного модулю станції «Мир», або модулю ««Квант». На кораблі вперше була застосована система стикування АПАС-89 (89 означає рік розробки), яка являла собою поліпшений варіант системи АПАС-75 (яку застосовували під час місій «Союз-Аполлон»). Ця система, на відміну від попередніх, дозволяла будь-якому кораблю грати як активну, так і пасивну роль при стикуванні. Ця система була розроблена для забезпечення стикування космічного корабля «Буран» до орбітальної станції «Мир». З цією метою на модулі «Кристал» була встановлена ​​така ж система. Також подібною системою повинні були оснащуватися кораблі серії Союз-ТМ з тим, щоб служити в ролі рятувальних кораблів при випробувальних пілотованих польотах системи «Буран». Такий Союз-ТМ мав перебувати на Землі в стані готовності і при необхідності стартувати з одним космонавтом на борту з метою забрати астронавтів з «Бурана» і доставити їх на «Мир» або на Землю.

Після припинення у 1992 році програми «Буран» єдиний побудований «Союз» з такою системою стикування був використаний для доставки основного екіпажу на станцію «Мир». «Союз ТМ-16» був пристикований до модуля «Кристал». Згодом система АПАС-89 застосовувалася в програмі «Мир-Шаттл», в деяких модулях МКС і стикувальній системі Шаттлів для стикування з МКС.

Ще однією особливістю даної місії був експеримент «Знамя» з розгортання 20-метрового рефлектора Сонця, що був доставлений кораблем «Прогрес М-15». За допомогою цього рефлектора планувалося вивчити можливість застосування таких відбивачів для освітлення великих наземних будівництв з космосу. Експеримент виявився невдалим — повністю розгорнути відбивач не вдалося.

Наукова програма експедиції складалася з астрофізичних, матеріалознавчих, біологічних, медичних і технологічних експериментів. Крім цього, були проведені 140 спостережень Землі. При цьому робилися прогнозування врожаю, пошук корисних копалин, спостереження вулканічної активності в інфрачервоному діапазоні і спостереження за нерестовими місцями деяких видів риб. Під час експедиції здійснювалися вимірювання космічного випромінювання, спостереження зірок в УФ діапазоні, дослідження верхніх шарів атмосфери (в тому числі за концентрацією озону). Були проведені пошуки міжпланетних пилових хмар, рентгенівських джерел і важких елементів в нашій галактиці. Вивчалася поведінка і можливості застосування розплавлених металів в невагомості. Особливо досліджувалася поведінка процесів плавлення і змішування в присутності електростатичних і магнітних полів. Крім цього, вимірювалася ступінь опромінення всередині станції і випробування теплозахисних барвників.

Під час двох виходів у відкритий космос 14 квітня і 18 червня було підготовлено переміщення двох сонячних батарей з модуля «Кристал» на модуль «Квант». З цією метою був прокладений кабель і встановлений прилад позиціонування сонячних панелей. Також станцію було обстежено на зовнішні пошкодження і була полагоджена антена зв'язку.

Провіант і витратні матеріали доставлялися транспортними кораблями «Прогрес М-16», «М-17» і «М-18».

Див. також

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.