Спасо-Преображенська церква (Сухоліси)

Спасо-Преображенська церква
49°44′16″ пн. ш. 30°21′28″ сх. д.
Статус Пам'ятка архітектури національного значення
Країна  Україна
Розташування Київська обл., Білоцерківський р-н, Сухоліси с.
Тип будівлі дерев'яний храм
Архітектурний стиль народний
Будівництво 1726 — перебудована в 1849
Ідентифікатори й посилання
Спасо-Преображенська церква (Сухоліси) (Україна)
 Спасо-Преображенська церква у Вікісховищі

Спасо-Преображенська церква — чинна церква, пам'ятка архітектури національного значення, у селі Сухоліси Білоцерківського району Київської області.

Історична довідка

На південь від Сухолісів, на лівому березі Росі лежить городище ХІ–ХІІ століть, а в самому селі, що притулилося на краю великого лісу, збереглася дерев’яна церква. Цей невеликий одноглавий храм має цікаву композицію та прекрасні пропорції, тому вважається пам’яткою архітектури національного значення[1].

Церква була збудована у 1726 році. У 1849 році її дуже сильно перебудували. Тому у джерелах часів Російської імперії датою будівництва вказується саме 1849 рік.

Попри те, що церковний верх узято у білий пластик, споруда майже не втратила рідкісної стрункості. Дуже пасує храмові й чудовий кований хрест, цілком згідний із бароковою традицією.

За переказами місцевих мешканців[2], спершу – років триста тому – церква стояла в старому селі Сухоліси, яке потім перенесли. А разом із ним перенесли і старовинну дерев’яну церкву Святого Преображення, споруджену без єдиного цвяха. Оповідають, що храм люди несли на руках, аби не зруйнувати під час розібрання. З того часу церкву вважають особливою, люди їдуть з усіх усюд. А коли наприкінці 50-х років ХХ століття з «центру» надійшов наказ знищити храм, місцеві мешканці на чолі з головою колгоспу встали на його захист. Голови, звісно, «полетіли», але церкву відстояли.

Метричні книги, клірові відомості, сповідні розписи церкви Преображення Господнього с. Сухоліси XVIII ст. - Київського воєв., з 1797 р. Василькiвського пов. Київської губ.; ХІХ ст. - Блощинської волості Васильківського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України. http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/sukh_007.xml

Архітектура

Церква дерев'яна на кам'яному фундаменті вертикально ошальована хрестова в плані п'ятизрубна однокупольна з прибудовами. Купол - восьмерик на четверику з двома заломами - увінчаний невеликою главкою. В інтер'єрі збереглися тематичні розписи XIX ст. В бабинці розташовані хори. Всі зруби, крім центрального, перекриті плоскою стелею[3].

Цікава композиція і прекрасно знайдені пропорції будівлі ставлять його в ряд цінних пам'яток українського дерев'яного зодчества.

Джерела
  • Іван Биков. Сакральна дерев'яна архітектура Київщини // Пам'ятки України, №1 (221), січень 2016.
  • Олександр Михайлик. Старовинні храми Київщини. К., 2017.

Примітки
  1. Маленков Р., Година О. Дванадцять маршрутів Київщиною. К., Грані-Т, 2008, с.87
  2. Християнська абетка Київщини Білоцерківський район.
  3. Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.