Спенсер Гейвуд

Спенсер Гейвуд (англ. Spencer Haywood; нар. 22 квітня 1949, Сільвер-Сіті, штат Міссісіпі, США) — професійний американський баскетболіст, який виступав у Американській баскетбольній асоціації (АБА) та Національній баскетбольній асоціації (НБА), Олімпійський чемпіон 1968 року у складі збірної США. Гейвуд лише за свій єдиний сезон у АБА ставав найціннішим гравцем Матчу всіх зірок АБА, Новачком року АБА і найціннішим гравцем АБА, а пізніше увійшов до числа тридцяти найвизначніших гравців АБА, з яких сформували в 1997 році збірну всіх часів.

Спенсер Гейвуд
Spencer Haywood
Завершив кар'єру
Важкий форвард/Центровий
Особисті дані
Зріст: 203 см
Вага: 102 кг
Громадянство: США
Народився: 22 квітня 1949(1949-04-22) ,
Сільвер-Сіті, Міссісіпі, США
Школа: Джона Дж. Першінга
Коледж: Тринідад Стейт (1967–1968)
Детройт (1968–1969)
Драфт: 30-й, 1971 рік, Баффало Брейвз
Статистика в НБА
Ігри: 844
Очки: 1711 (2 в середньому за гру)
Підбирання: 8675 (10.3 в середньому за гру)
Передачі: 1541 (1.8 в середньому за гру)
Блокшоти: 629 (0.7 в середньому за гру)
Особисті нагороди та досягнення
Медалі
Спортивні медалі
Представник США
Баскетбол
Олімпійські ігри
Золото Мехіко 1968 США

 Спенсер Гейвуд у Вікісховищі

Ранні роки та коледж

Гейвуд народився в маленькому містечку Сільвер-Сіті (штат Міссісіпі) в багатодітній родині, яка жила в тотальній бідності[1]. Післявоєнний період виявився дуже важким і, скориставшись нагодою, майбутній баскетболіст у 15 років переїхав спочатку в Чикаго, а потім у Детройт до свого брата. Привівши до чемпіонства Мічигану свою школу Першинга, Гейвуд вступив до Тринідадського коледжу в Колорадо. Перший рік у баскетбольній команді коледжу Спенсер закінчив з показниками 28,2 очка і 22,1 підбору і, разом з іншими непрофесіоналами, його запросили представляти свою країну на Літніх Олімпійських іграх 1968 року в Мехіко[1]. Через війну у В'єтнамі і, зокрема, спірні рішення уряду США щодо афроамериканського населення на ній, багато афроамериканських спортсменів, серед яких і Лью Алсіндор бойкотували Олімпіаду. Попри це, більшість із запрошених до участі все ж поїхали до Мехіко, проте в знак солідарності з незаслужено загиблими афроамериканцями і несхваленням владою всі вони, включаючи і Гейвуда, на медальній церемонії під час виконання гімну одягали символічну чорну рукавичку[2]. Збірна США, в якій Гейвуд був лідером за очками (16,1 у середньому за гру) і встановив рекорд за відсотком попадання з гри — 71,9 %, обіграла у фіналі збірну Югославії й завоювала золоті медалі[3]. Після успішного виступу на Олімпіаді Спенсер Гейвуд прийняв стипендію від Детройтського університету в Мерсі і починаючи з другого курсу виступав за його університетську команду. Сезон 1968/69 Спенсер провів ще сильніше, набираючи в середньому за гру 32,1 очка і роблячи 21,5 підбору. Після його закінчення Гейвуд вирішив відмовитися від ще двох, обов'язкових для того часу, років і підписати контракт з командою АБА «Денвер Рокетс»[1].

Професійна кар'єра

АБА

Перший свій сезон у професійному баскетболі Спенсер Гейвуд провів на найвищому рівні, набираючи в середньому за гру 30,0 очок і роблячи 19,5 підбору (рекорд АБА серед всіх гравців). Завоювавши спочатку в середині сезону титул найціннішого гравця Матчу всіх зірок АБА", в самому матчі набравши 23 очки і зробивши 19 підбирань і 7 блок-шотів. Після закінчення регулярного сезону Гейвуд отримав нагороди «Новачок року АБА» і «MVP АБА», однак «Рокетс» програли у фіналі Конференції «Лос-Анджелес Старз»[1].

Кар'єра в НБА

Після феноменального сезону в АБА Спенсер приголомшив НБА, покинувши «Денвер» і підписавши угоду з «Сієтл Суперсонікс», що заборонялося тодішніми правилами ліги, оскільки Гейвуд не закінчив університет. Підписання контракту з «Сієтл Суперсонікс» супроводжувалося опором з боку управління НБА і команд із неї, оскільки якщо б не це порушення, то Гейвуд повинен був би виставляти свою кандидатуру тільки на драфті 1972 року. У підсумку НБА подала в суд на «Суперсонікс» і ця справа пізніше стала відома як Гейвуд проти НБА. Верховний суд, взявши до уваги аргумент Хейвуда, що він єдиний годувальник у родині й забезпечує своїх батьків і близьких, виніс рішення на користь Спенсера, тим самим змінивши історію НБА і баскетболу загалом. Після закінчення судового процесу баскетболіст відіграв за «Суперсонікс» наприкінці сезону 33 гри і закінчив його зі статистикою 20,6 очка і 12 підбирань у середньому за гру.

У першому повному сезоні Гейвуд вийшов на свій рівень гри і його викликали на Матч всіх зірок, а після завершення сезону обрали в першу збірну всіх зірок НБА. Однак його середні 26,3 очки і 12 підбирань все ж не допомогли «Сієтл Суперсонікс» вийти навіть у плей-оф. Наступний сезон був успішним для Гейвуда, але невдалим для команди, яка так жодного разу і не виходила в плей-оф від початку існування. Завдяки 29,2 очка і 12,9 підбору Спенсер удруге взяв участь у Матчі всіх зірок НБА і потрапив у збірну всіх зірок НБА. За наступні два сезони в «Сієтлі» Спенсер Гейвуд трохи втратив у результативності і хоча в них його також викликали на Матч всіх зірок, але за підсумками регулярного сезону обирали лише в другі збірні всіх зірок. Тільки в останньому для Гейвуда сезоні за «Сонікс» команда вперше в історії змогла пробитися в плей-оф НБА і обіграла там в першому раунді «Детройт Пістонс» з Бобом Леньє і Дейвом Бінгом у складі, але програла майбутнім чемпіонам «Голден-Стейт Ворріорс» у наступному раунді.

Після цього сезону Гейвуд був проданий «Нью-Йорк Нікс» в обмін на право вибору на драфті і готівку. У Нью-Йорку Спенсер вів публічний спосіб життя і одружився з відомою моделлю Іман. У середині сезону 1976/77 через травму Гейвуда клуб придбав на його позицію дуже сильного конкурента Боба Макаду, який і став основним у «Нікс» навіть після повернення в стрій Спенсера. У останньому неповному сезоні за «Нью-Йорк» Спенсер набирав 17,8 очка і після 34 ігор у ньому, після відходу з клубу Волта Фрейзера і з вже віковим Ерлом Монро був обміняний на Джо Мерівезера в «Нью-Орлеан Джаз», в якому відіграв ще стільки ж ігор сезону. Разом з Пітом Маравічем вони стали лідерами команди, але Гейвуд так і не зміг врятувати команду від останнього місця в лізі після жахливого початку регулярного сезону. Однак 24,0 очки, 9,6 підбору, 1,6 блок-шота і 0,9 перехоплення в середньому за гру все ж переконали багатьох і після переїзду «Джаз» в Юту вони обміняли його на Едріана Дентлі в «Лос-Анджелес Лейкерс».

У складі «Лос-Анджелес Лейкерс» Спенсер переважно грав важкого форварда разом з Джимом Чонсом, оскільки позицію центрового займав Карім Абдул-Джаббар. Саме з «Лейкерс» Гейвуд виграв своє єдине чемпіонство НБА і перше для команди в епоху «Шоутайм». Середні 9,7 очка за гру, а також сварка з головним тренером Полом Вестхедом після якої Спенсера відсторонили від ігор фінальної серії з «Філадельфією 76» не задовольнили керівників клубу і вони не стали платити високу зарплатню гравцеві з обмеженою роллю в команді і наступний сезон Гейвуд провів у Італії.

Підписавши річний контракт з клубом Серії A «Реєр Венеція» Спенсер відіграв у Венеції повний сезон, після завершення якого повернувся в клуб НБА «Вашингтон Буллітс». За два сезони Гейвуд зіграв у більш як 100 іграх за «Буллітс» і в них набирав у середньому 12,7 очка за гру. У березні 1983 року Спенсер Гейвуд завершив професійну кар'єру у віці 33 років.

Примітки

  1. Spencer Haywood bio at nba.com (англ.). Архів оригіналу за 21 вересня 2012. Процитовано 9 травня 2012.
  2. Preventing «A Wonderful Break-Through for Rhodesia», OLYMPIKA: The International Journal of Olympic Studies, vol.
  3. Spencer Haywood bio Athletes Olympics (англ.). Архів оригіналу за 21 вересня 2012. Процитовано 12 травня 2012.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.