Спеціальні війська
Спеціа́льні війська́ — війська і служби Збройних Сил, призначені для забезпечення бойової діяльності військ, що виконують вузькоспеціалізовані функції, та мають на озброєнні спеціально призначену для цього бойову та іншу техніку.
Українське законодавство надає наступне визначення: «Спеціальні війська — війська, що призначені для забезпечення бойової діяльності збройних сил і вирішення властивих їм спеціальних завдань. Вони включають: з'єднання і військові частини розвідки, війська зв'язку, радіоелектронної боротьби, інженерні війська, війська радіаційного, хімічного і біологічного захисту, залізничні війська, топогеодезичні, гідрографічні, гідрометеорологічні (метеорологічні) частини.»[1]
До спеціальних військ відносяться:
- розвідувальні війська
- інженерні війська
- війська радіаційного, хімічного та біологічного захисту (РХБз)
- війська зв'язку
- війська радіоелектронної боротьби (РЕБ)
- війська технічного забезпечення
- військово-будівельні війська
- топогеодезічні війська
- гідрометеорологічні війська
- автомобільні війська
- служба озброєння
- служба тилу
Успішне виконання загальновійськовими формуваннями завдань, що стоять перед ними, забезпечується спеціальними військами (інженерними, радіаційного, хімічного і біологічного захисту та інші) і службами (озброєння, тилу).
Джерела
- Радянська військова енциклопедія. РАДИОКОНТРОЛЬ-ТАЧАНКА // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1980. — Т. 7. — С. 493-494. — ISBN 00101-150. (рос.)