Список гірських вершин Альп вище 4000 метрів

Рейтинг був складений Міжнародним союзом альпіністських асоціацій (UIAA) в 1994 році. Причиною складання рейтингу, за твердженням UIAA, стала відсутність єдиного узгодженого списку альпійських вершин висотою 4000 і більше метрів над рівнем моря. Робоча група, що складалася з представників трьох країн (Франції, Італії та Швейцарії), на території яких розташовані такі вершини, розробила підхід, згідно з яким було складено офіційний список вершин-чотиритисячників, а також розширений список[1].

Включення вершини в офіційний список ґрунтувалося на таких критеріях:

• Топографічний критерій. Відносна висота вершини (відстань по вертикалі між вершиною і найвищим перевалом або іншою точкою доступу поруч з вершиною) повинна бути не менше 30 метрів. Як додатковий критерій також розглядалася відстань по горизонталі від вершини до найближчого чотиритисячника.
• Морфологічний критерій. Врахування загальної морфології і особливостей вершини, особливо для другорядних вершин.
• Альпіністський критерій. Прийняття до уваги важливості вершини з точки зору альпінізму: складність маршрутів, історична значимість, частота сходжень на вершину.

Практично всі вершини висотою 4000 метрів над рівнем моря і більше, які відповідають топографічному критерію, включалися в офіційний список незалежно від виконання морфологічного і альпіністського критеріїв. Було лише кілька винятків з цього правила, наприклад, вершина Гран-Жандарм поруч з вершиною Вайсгорн була включена лише в розширений список, хоча її відносна висота становить 71 метр.

Вершини, які не відповідають топографічному критерію, були розглянуті з точки зору двох інших, більш суб'єктивних, критеріїв.

В результаті роботи групи з'явився список, що включає 82 вершини, і розширений, в який потрапило 46 вершин. Список був виданий на чотирьох мовах: німецькою, французькою, італійською та англійською .

Таблиця містить 82 вершини, включені UIAA в офіційний список вершин-чотиритисячників. Всі альпійські вершини-чотиритисячники розташовані на території трьох країн: Швейцарії (48 вершин), Італії (37 вершин) і Франції (24 вершини)[к. 1].

Першою з основного списку була підкорена вершина Дом-дю-Гуте в 1784 році. Через 2 роки Жак Бальма і Мішель Пакар здійснили сходження на найвищу вершину Альп Монблан[2]. Остання вершина з основного списку (Гран-Пільє-д'Англь) була підкорена альпіністами Вальтером Бонатті і Т. Гоббівом в 1957 році .

Дані в таблиці відсортовані за зниженням абсолютної висоти над рівнем моря. Для застосування іншого порядку сортування натисніть на заголовок відповідного стовпця.

№	Назва	Координати	Висота над рівнем моря, м[3]	Відносна висота, м[3]	Країна	Масив[к. 2]	Перше сходження	Зображення
1	Монблан (фр. Mont Blanc)	45°50′01″ пн. ш. 06°51′54″ сх. д.	4810	4697	Франція Італія	Монблан	8 серпня 1786 року, Ж. Бальма, М. Пакар[2]
2	Монблан-де-Курмайор (фр. Mont Blanc de Courmayeur)	45°49′44″ пн. ш. 06°52′10″ сх. д.	4748	18	Італія	Монблан	20 серпня 1822 року, Ф. Кліссольд, Ж.-М., Д. і Ж. Кутьє, П.-М. Фаврет, Ж.-Б. Симон, М. Боссоне[4]
3	Пік Дюфур[к. 3] (нім. Dufourspitze, італ. Punta Dufour)	45°56′13″ пн. ш. 07°52′00″ сх. д.	4634	2165	Швейцарія	Пеннінські Альпи	1 серпня 1855 року, Чарльз Хадсон, Дж. Бірбек, У. Лауєнер, К. Сміт, Дж. Г. Сміт, І. та М. Цумтаугвальди[5]
4	Норденд (нім. Nordend)	45°56′31″ пн. ш. 07°52′12″ сх. д.	4609	94	Швейцарія Італія	Пеннінські Альпи	26 серпня 1861 року, Е. Н. Бакстон, Т. Ф. Бакстон, Дж. Дж. Коуел, Біндер, М.-К. Пайот[6]
5	Цумштайншпітце (нім. Zumsteinspitze, італ. Punta Zumstein)	45°55′56″ пн. ш. 07°52′17″ сх. д.	4563	110	Швейцарія Італія	Пеннінські Альпи	1 серпня 1820 року, Й. Цумштайн, Й. і Й. Н. Вінсенти, Молінатті, 7 гідів і портерів (всього 11 чоловік)[7]
6	Зігналькуппе (нім. Signalkuppe, італ. Punta Gnifetti)	45°55′38″ пн. ш. 07°52′37″ сх. д.	4554	102	Швейцарія Італія	Пеннінські Альпи	9 серпня 1842 року, Дж. Ньїфетті, Дж. Фарінетті, К. Ферраріс, К. Гробер, Дж. Джордано, Дж. Джордано, 2 провідників[8]
7	Дом (нім. Dom)	46°05′38″ пн. ш. 07°51′32″ сх. д.	4545	1046	Швейцарія	Пеннінські Альпи	11 вересня 1858 року, Дж. Л. Девіс, І. Цумтаугвальд, Й. Креніг, І. Бранчен[9]
8	Ліскам Східний (нім. Lyskamm East)	45°55′21″ пн. ш. 07°50′08″ сх. д.	4527	376	Швейцарія Італія	Пеннінські Альпи	19 серпня 1891 року, Дж. Ф. Харді, У. У. Холл, А. К. Ремсі, А. Сібсон, Т. Реннісон, Дж. А. Хадсон, К. Х. Пілкінгтон, Р. М. Стівенсон, Ф. Й. Лохматтер, Й.-П. Кечет, К. Керр, С. Цумтаугвальд, Й.-М. Перрен[10]
9	Вайсгорн (нім. Weisshorn)	46°06′06″ пн. ш. 07°42′58″ сх. д.	4506	1189	Швейцарія	Пеннінські Альпи	19 серпня 1861 року, Дж. Тіндаль, І. Й. Беннен, У. Венгер[11]
10	Тешгорн (нім. Täschhorn)	46°05′00″ пн. ш. 07°51′26″ сх. д.	4491	210	Швейцарія	Пеннінські Альпи	30 липня 1862 року, Дж. Л. Девіс, Дж. У. Хейуорд, П.-Й. Зуммерматтер, С. та І. Цумтаугвальди[12]
11	Ліскам Західний (нім. Lyskamm West)	45°55′35″ пн. ш. 07°49′24″ сх. д.	4479	62	Швейцарія Італія	Пеннінські Альпи	19 серпня 1891 року, Дж. Ф. Харді, У. У. Холл, А. К. Ремсі, А. Сібсон, Т. Реннісон, Дж. А. Хадсон, К. Х. Пілкінгтон, Р. М. Стівенсон, Ф. Й. Лохматтер, Й.-П. Кечет, К. Керр, І. Цумтаугвальд, Й.-М. Перрен[13]
12	Матергорн (нім. Matterhorn)	45°58′35″ пн. ш. 07°39′32″ сх. д.	4478	1027	Швейцарія Італія	Пеннінські Альпи	14 липня 1865 року, Е. Вімпер, Ф. Дуглас, М. Кро, Д. Р. Хедоу, Ч. Хадсон, П. Таугвальдер-старший, П. Таугвальдер-молодший[14]
13	Пікко Луїджі Амедео (італ. Picco Luigi Amedeo)	45°49′19″ пн. ш. 06°51′54″ сх. д.	4469	39	Італія	Монблан	20 липня 1901 року, Дж. Б. і Дж. Ф. Гуглієрміни, Й. Брочерель[15]
14	Мон-Моді (фр. Mont Maudit)	45°50′52″ пн. ш. 06°52′33″ сх. д.	4465	162	Франція Італія	Монблан	12 вересня 1878 року, Г. С. Кінг, У. Е. Девідсон, Й. Йаун, Й. вон Берген[16]
15	Парротшпітце (нім. Parrotspitze, італ. Punta Parrot)	45°55′11″ пн. ш. 07°52′16″ сх. д.	4432	136	Швейцарія Італія	Пеннінські Альпи	16 серпня 1863 року, М. Андерег, Ф. К. Гроув, У. Е. Халл, Р. С. Макдональд, П. Перрен, М. Вудмас[17]
16	Дан-Бланш (фр. Dent Blanche)	46°02′03″ пн. ш. 07°36′43″ сх. д.	4357	895	Швейцарія	Пеннінські Альпи	18 липня 1862 року, Т. С. Кеннеді, У. Віграм, Й. Кроніг, Ж.-Б. Круз[18]
17	Людвігсгеге (нім. Ludwigshöhe)	45°55′00″ пн. ш. 07°51′49″ сх. д.	4341	58	Швейцарія Італія	Пеннінські Альпи	25 серпня 1822 року, Л. фон Вельден з провідниками[19]
18	Надельгорн (нім. Nadelhorn)	46°06′32″ пн. ш. 07°51′51″ сх. д.	4327	206	Швейцарія	Пеннінські Альпи	16 вересня 1858 року, Б. Епіней, Ф. Анденматтен, Ф. Зуперзаксо, І. Циммерманн[20]
19	Шварцгорн (нім. Schwarzhorn, італ. Corno Nero)	45°54′54″ пн. ш. 07°51′45″ сх. д.	4322	42	Італія	Пеннінські Альпи	18 серпня 1873 року, М. Магліоніні, А. де Ротшильд, Е. Купелін, Н. Кнубель, П. Кнубель[21]
20	Гран-Комбін-де-Графенер (фр. Grand Combin de Grafeneire)	45°56′15″ пн. ш. 07°17′57″ сх. д.	4314	1517	Швейцарія	Пеннінські Альпи	20 липня 1857 року, Ж. Брючез, Б. Феллай, М. Феллай[22]
21	Дом-дю-Гуте (фр. Dôme du Goûter)	45°50′34″ пн. ш. 06°50′36″ сх. д.	4304	58	Франція	Монблан	17 вересня 1784 року, Ж.-М. Куттет, Ф. Куідет[23]
22	Леншпітце (нім. Lenzspitze)	46°06′16″ пн. ш. 07°52′07″ сх. д.	4294	86	Швейцарія	Пеннінські Альпи	3 серпня 1882 року, В. В. Грехем, Т. Анденматтен, А. Зуперзаксо[24]
23	Фінстераархорн (нім. Finsteraarhorn)	46°32′14″ пн. ш. 08°07′34″ сх. д.	4274	2280	Швейцарія	Бернські Альпи	10 серпня 1829 року, Я. Лейтхольд, І. Верен[25]
24	Монблан-дю-Такюль (фр. Mont Blanc du Tacul)	45°51′23″ пн. ш. 06°53′16″ сх. д.	4248	219	Франція	Монблан	8 серпня 1855 року, Ч. Хадсон, Э. Ш. Кеннеді, Э. Дж. Стівенсон, К. і Дж. Гренвіль Сміти, Ч. Ейнслі, Г. К. Джоуд[26]
25	Гран-Пільє-д'Англь (фр. Grand Pilier d’Angle)	45°49′40″ пн. ш. 06°52′48″ сх. д.	4243	35	Італія	Монблан	3 серпня 1957 року, В. Бонатті, Т. Гоббі[27]
26	Штекнадельгорн (нім. Stecknadelhorn)	46°06′41″ пн. ш. 07°51′34″ сх. д.	4241	30	Швейцарія	Пеннінські Альпи	8 серпня 1887 року, Оскар Екенштейн, М. Цурбрігген[28]
27	Кастор (італ. Castore)	45°55′15″ пн. ш. 07°47′36″ сх. д.	4228	165	Швейцарія Італія	Пеннінські Альпи	23 серпня 1861 року, Ф. В. Якомб, У. Метьюз, М. Кро[29]
28	Цінальротгорн (нім. Zinalrothorn)	46°03′53″ пн. ш. 07°41′24″ сх. д.	4221	471	Швейцарія	Пеннінські Альпи	22 серпня 1864 року, Л. Стівен, Ф. К. Гроув, Я. Андерег, М. Андерегг[30]
29	Гоберґгорн (нім. Hohberghorn, Hobärghorn)	46°06′45″ пн. ш. 07°51′14″ сх. д.	4219	77	Швейцарія	Пеннінські Альпи	Серпень 1869 року, Р. Б. Гіфкот, Ф. Бінер, П. Перрен, П. Таугвальдер[31]
30	Пірамід-Вінсент (італ. Piramide Vincent, нім. Vincentpiramid)	45°54′28″ пн. ш. 07°51′44″ сх. д.	4215	128	Італія	Пеннінські Альпи	5 серпня 1819 року, І. Н. Вінсент, Й. Вінсент[32]
31	Гранд-Жорас (Пуент-Вокер) (фр. Grandes Jorasses (Pointe Walker))	45°52′07″ пн. ш. 06°59′17″ сх. д.	4208[33]	843[33]	Франція Італія	Монблан	30 червня 1868 року, Х. Вокер, М. Андерег, Ж. Гранде, І. Яун[13]
32	Альпгубель (нім. Alphubel)	46°03′46″ пн. ш. 07°51′50″ сх. д.	4206	355	Швейцарія	Пеннінські Альпи	9 серпня 1860 року, Л. Стівен, Т. В. Хінчліф, М. Андерег, П. Перрен[34]
33	Рімпфішгорн (нім. Rimpfischhorn)	46°01′23″ пн. ш. 07°53′02″ сх. д.	4199	642	Швейцарія	Пеннінські Альпи	9 вересня 1859 року, Л. Стівен, Р. Лівінг, М. Андерег, І. Цумтаугвальд[35]
34	Алечхорн (нім. Aletschhorn)	46°27′55″ пн. ш. 07°59′37″ сх. д.	4193	1015	Швейцарія	Бернські Альпи	18 червня 1859 року, Ф. Такет, І. Й. Беннен, П. Борен, В. Таіррац[36]
35	Штральгорн (нім. Strahlhorn)	46°00′48″ пн. ш. 07°54′07″ сх. д.	4190	401	Швейцарія	Пеннінські Альпи	15 серпня 1854 року, Е. Й. Гренвіль, К. Сміт, Ф.-Й. Анденматтен, У. Лауєнер[37]
36	Гранд-Жорас (Пуент-Вімпер) (фр. Grandes Jorasses (Pointe Whymper))	45°52′06″ пн. ш. 06°59′03″ сх. д.	4184[38]	34[38]	Франція Італія	Монблан	24 червня 1865 року, Е. Вімпер, М. Кро, К. Альмер, Ф. Бінер[13]
37	Гран-Комбен-де-Вальсоре (фр. Grand Combin de Valsorey)	45°56′17″ пн. ш. 07°17′26″ сх. д.	4184	57	Швейцарія	Пеннінські Альпи	16 вересня 1872 року, Дж. Х. Іслер, Дж. Джілліоз[39]
38	Дан Д'Еран (фр. Dent d’Hérens)	45°58′12″ пн. ш. 07°36′18″ сх. д.	4171	692	Швейцарія Італія	Пеннінські Альпи	12 серпня 1863 року, Ф. К. Гроув, У. Е. Халл, Р. С. Макдональд, М. Вудмас, М. Андерег, Х.-П. Качат, П. Перрен[40]
39	Брайтгорн Західний (нім. Breithorn W / West)	45°56′31″ пн. ш. 07°44′58″ сх. д.	4164	433	Швейцарія Італія	Пеннінські Альпи	13 серпня 1813 року, А. Майнар, Й.-М. Кутьє, Я. Грас, Я.-Б. і Я.-Я. Еріни[41]
40	Брайтгорн Центральний (нім. Breithorn Centrale / Central)		4159	83	Швейцарія Італія	Пеннінські Альпи	13 серпня 1813 року, А. Майнар, Й.-М. Кутьє, {{s|Я. Грас, Я.-Б. і Я.-Я. Еріни[42]
41	Юнгфрау (нім. Jungfrau)	46°32′13″ пн. ш. 07°57′45″ сх. д.	4158	687	Швейцарія	Бернські Альпи	3 серпня 1811 року, І. Рудольф, І. Майєр, Й. Бортіс, А. Фолькер[43]
42	Бісгорн (нім. Bishorn)	46°07′04″ пн. ш. 07°42′53″ сх. д.	4153	120	Швейцарія	Пеннінські Альпи	18 серпня 1884 року, Г. С. Барнс, Р. Чессір-Вокер, Й. Імбоден, Й. М. Чентон[44]
43	Брайтгорн Цвіллінґе Західний (нім. Breithorn Zwillinge West)		4139[1]		Швейцарія Італія	Пеннінські Альпи	16 серпня 1884 року, Дж. С. Андерсон, У. Альмер, А. Поллінгер[42]
44	Гран-Комбен-де-ла-Тсесет (фр. Grand Combin de la Tsessette)	45°56′34″ пн. ш. 07°18′39″ сх. д.	4135	52	Швейцарія	Пеннінські Альпи	21 липня 1894 року, Е. Ф. М. Бенеке, Х. А. Кохен[45]
45	Егюій-Верт (фр. Aiguille Verte)	45°56′05″ пн. ш. 06°58′12″ сх. д.	4122	689	Франція	Монблан	29 червня 1865 року, Е. Вімпер, К. Альмер, Ф. Бінер[46]
46	Л'Ізолє (фр. L’Isolée)	45°51′16″ пн. ш. 06°53′27″ сх. д.	4114[1]		Франція	Монблан	8 липня 1925 року, А. Бланкет, А. Чарлет[13]
47	Егюій-Бланш-де-Пьотре (фр. Aiguille Blanche de Peuterey)	45°49′28″ пн. ш. 06°52′58″ сх. д.	4112	178	Італія	Монблан	31 липня 1885 року, А. Анденматтен, Г. С. Кінг, Е. Рей, А. Зуперзаксо[47]
48	Гранд-Жорас (Пуент-Кро) (фр. Grandes Jorasses (Pointe Croz))	45°52′09″ пн. ш. 06°58′57″ сх. д.	4110	10	Франція Італія	Монблан	24 серпня 1909 року, Е. Газенклевер, В. Клем, Ф. Кьоніг, Р. Вейценбок[48]
49	Пуент-Кармен (фр. Pointe Carmen)	45°51′16″ пн. ш. 06°53′30″ сх. д.	4109[1]		Франція	Монблан	13 серпня 1923 року, Брего, Шевальє, Де-Лєпіне[13]
50	Мьонх (нім. Mönch)	46°33′31″ пн. ш. 07°59′50″ сх. д.	4107	584	Швейцарія	Бернські Альпи	15 серпня 1857 року, К. Альмер, К. Кауфман, У. Кауфман, З. Поргес[49]
51	Брайтгорн Цвіллінге Східний (нім. Breithorn Zwillinge East)		4106[1]		Швейцарія Італія	Пеннінські Альпи	16 серпня 1884 року, Дж. С. Андерсон, У. Альмер, А. Поллінгер[42]
52	Барр-дез-Екрен (фр. Barre des Écrins)	44°55′21″ пн. ш. 06°21′36″ сх. д.	4102	2044	Франція	Дез-Екрен	25 червня 1864 року, А. У. Мур, Х. Вокер]], Е. Вімпер]], М. Кро, К. Альмер[50]
53	Гранд-Рошьоз (фр. Grande Rocheuse)	45°56′04″ пн. ш. 06°58′22″ сх. д.	4102	70	Франція	Монблан	17 вересня 1865 року, Р. Фаулер, М. Дюкроз, М. Бальма[51]
54	Пуент-Медьян (фр. Pointe Médiane)	45°51′16″ пн. ш. 06°53′32″ сх. д.	4097[1]		Франція	Монблан	27 липня 1926 року, А. Бланкет, А. Чарлет, Я. Шобер, Девуассуд[13]
55	Поллукс (нім. Pollux, італ. Polluce)	45°55′40″ пн. ш. 07°47′07″ сх. д.	4092	247	Швейцарія Італія	Пеннінські Альпи	1 серпня 1864 року, Дж. Джакот, Й.-М. Перрен, П. Таугвальдер[52]
56	Шрекхорн (нім. Schreckhorn)	46°35′24″ пн. ш. 08°07′05″ сх. д.	4078	778	{{Прапор Швейцарії} Швейцарія	Бернські Альпи	16 серпня 1861 року, Л. Стівен, У. Кауфман, П. Міхель, К. Міхель[53]
57	Брайтгорн Рочча-Нера (італ. Breithorn Roccia Nera)	45°55′58″ пн. ш. 07°46′31″ сх. д.	4075	15	Швейцарія Італія	Пеннінські Альпи	16 серпня 1884 року, Дж. С. Андерсон, У. Альмер, А. Поллінгер[42]
58	Пуент-Шобер (фр. Pointe Chaubert)	45°51′16″ пн. ш. 06°53′34″ сх. д.	4074[1]		Франція	Монблан	1 вересня 1925 року, А. Чарлет, Я. Шобер[54]
59	Мон-Бруйар (фр. Mont Brouillard)	45°49′03″ пн. ш. 06°51′54″ сх. д.	4069	39	Італія	Монблан	1906 рік, К. Блодіг, О. Еккенштейн, А. Брочерель[55]
60	Гранд-Жорас (Пуент-Маргарита) (фр. Grandes Jorasses (Pointe Margherita))	45°52′07″ пн. ш. 06°58′39″ сх. д.	4065	50	Франція Італія	Монблан	22 серпня 1898 року, Л. Амедео, Дж. Петья, Л. Кру, А. Олльє[48]
61	Корн-дю-Дьябл (фр. Corne du Diable)	45°51′16″ пн. ш. 06°53′35″ сх. д.	4064[1]		Франція	Монблан	1 вересня 1925 року, А. Чарлет, Я. Шобер[56]
62	Обер-Габельгорн (нім. Ober Gabelhorn)	46°02′18″ пн. ш. 07°40′04″ сх. д.	4063	536	Швейцарія	Пеннінські Альпи	6 липня 1865 року, А. У. Мур, Х. Вокер, Я. Андерег[57]
63	Гран-Парадізо (італ. Gran Paradiso)	45°30′52″ пн. ш. 07°16′11″ сх. д.	4061	1879	Італія	Гран-Парадізо	4 вересня 1860 року, Дж. Дж. Коуел, В. Дундас, М.-К. Пайот, Й. Тайрраз[58]
64	Егюій-де-Бьоннассе (фр. Aiguille de Bionnassay)	45°50′09″ пн. ш. 06°49′05″ сх. д.	4052	160	Франція Італія	Монблан	25 липня 1865 року, Е. Н. Бакстон, Й.-П. Качат, Ф. К. Гроув, Р. С. Макдональд, М.-К. Пайот[59]
65	Пік Берніна (нім. Piz Bernina)	46°22′57″ пн. ш. 09°54′29″ сх. д.	4049	2234	Швейцарія	Берніна	13 вересня 1850 року, Й. Коац, Й. Р. Чамер, Л. Р. Чамер[60]
66	Грос-Фішергорн (нім. Gross Fiescherhorn)	46°33′05″ пн. ш. 08°03′41″ сх. д.	4049	391	Швейцарія	Бернські Альпи	23 липня 1862 року, Х. Б. Джордж, А. У. Мур, К. Альмер, У. Кауфман[61]
67	Пунта-Джордані (італ. Punta Giordani)	45°54′20″ пн. ш. 07°52′06″ сх. д.	4046	6	Італія	Пеннінські Альпи	23 липня 1801 року, П. Джордани[62]
68	Гранд-Жорас (Пуент-Єлена) (фр. Grandes Jorasses (Pointe Elena))	45°52′10″ пн. ш. 06°58′56″ сх. д.	4045	10	Франція Італія	Монблан	22 серпня 1898 року, Л. Амедео, Дж. Петья, Л. Кру, А. Олльє[48]
69	Грюнхорн (нім. Gross Grünhorn)	46°31′55″ пн. ш. 08°04′40″ сх. д.	4044	305	Швейцарія	Бернські Альпи	7 серпня 1865 року, Е. фон Фелленберг, П.Міхель, П. Еггер, П. Інебніт[63]
70	Лаутераархорн (нім. Lauteraarhorn)	46°35′00″ пн. ш. 08°07′42″ сх. д.	4042	128	Швейцарія	Бернські Альпи	8 серпня 1842 року, Ж.-П. Е. Десо, К. Жирар, А. Е. фон дер Лінт, М. Банхольцер[64]
71	Егюій-дю-Жарден (фр. Aiguille du Jardin)	45°56′02″ пн. ш. 06°58′33″ сх. д.	4035	37	Франція	Монблан	1 серпня 1904 року, Е. Фонтен, Ж. Раванель, Л. Турньє[65]
72	Дюрренгорн (нім. Dürrenhorn, Dirruhorn)	46°07′11″ пн. ш. 07°50′53″ сх. д.	4035	119	Швейцарія	Пеннінські Альпи	7 вересня 1879 року, А. Ф. Маммері, Ф. Імсенг, У. Пенхолл, А. Бургенер[66]
73	Аллалінгорн (нім. Allalinhorn)	46°02′46″ пн. ш. 07°53′41″ сх. д.	4027	265	Швейцарія	Пеннінські Альпи	28 серпня 1856 року, Е. Л. Амес, Ф.-Й. Анденматтен, Імсенг[67]
74	Задній Фішерхорн (нім. Hinter Fiescherhorn)	46°32′46″ пн. ш. 08°04′05″ сх. д.	4025	102	Швейцарія	Бернські Альпи	28 липня 1885 року, Г. Ламмер, А. Лорріа[68]
75	Вайсміс (нім. Weissmies)	46°07′40″ пн. ш. 08°00′43″ сх. д.	4017	1179	Швейцарія	Пеннінські Альпи	1855 рік, Я. К. Хойсер, П. Й. Цурбрігген[69]
76	Дом-де-Рошфор (фр. Dôme de Rochefort)	45°51′51″ пн. ш. 06°58′03″ сх. д.	4015	190	Франція Італія	Монблан	12 серпня 1881 року, М.-К. Пайот, А. Пайот, Дж. Еккле[70]
77	Дом-де-Неж-дез-Екрен (фр. Dôme de Neige des Écrins)	44°55′28″ пн. ш. 06°21′14″ сх. д.	4015	40	Франція	Дез-Екрен	27 липня 1877 року, П. Гаспар-старший, П. Гаспар-молодший та Е. Буало-де-Кастельно[13]
78	Дан-дю-Жеан (фр. Dent du Géant)	45°51′43″ пн. ш. 06°57′06″ сх. д.	4013	139	Франція Італія	Монблан	20 серпня 1882 року, А. Купелин, В. В. Грехем, А. Пайот[71]
79	Пунта-Баретті (італ. Punta Baretti)	45°48′52″ пн. ш. 06°51′48″ сх. д.	4013	56	Італія	Монблан	28 липня 1880 року, М. Баретті, Ж.-Й. Маквіназ[72]
80	Лаггінгорн (нім. Lagginhorn)	46°09′25″ пн. ш. 08°00′11″ сх. д.	4010	511	Швейцарія	Пеннінські Альпи	26 серпня 1856 року, Э. Л. Амес, Ф.-Й. Анденматтен, І. Й. Імсенг[73]
81	Егюій-де-Рошфор (фр. Aiguille de Rochefort)	45°51′43″ пн. ш. 06°57′36″ сх. д.	4001	106	Франція Італія	Монблан	14 серпня 1873 року, М.-К. Пайот, А. Пайот, Дж. Еккле[74]
82	Ле-Друат (фр. Les Droites)	45°55′59″ пн. ш. 06°59′21″ сх. д.	4000	204	Франція	Монблан	7 серпня 1876 року, Т. Міддлмор, Я. О. Монд, А. Кордьє, І. Яун, А. Маурер[75]

Розширений список містить 46 вершин, що не потрапили в основний перелік вершин. Вони також розташовуються на території трьох країн: Швейцарії (25 вершин), Італії (19 вершин) і Франції (16 вершин)[к. 4].

Дані в таблиці відсортовані за зниженням абсолютної висоти над рівнем моря. Для застосування іншого порядку сортування натисніть на заголовок відповідного стовпця.

Перший список гірських вершин-чотиритисячників Альп з'явився в 1923 році. Його автором став австрійський альпініст Карл Блодіг. Список Блодіга містив 69 вершин в перших виданнях [76], але згодом скоротився до 59 вершин. У порівнянні зі списком UIAA, список Блодіга не містив багатьох другорядних вершин Монблану, Пеннінських Альп. Блодіг став першим альпіністом, що підкорив усі вершини зі свого списку. Останніми вершинами стали Гранд-Рошез і Егюій-дю-Жарден, сходження на які він зробив 26 і 27 липня 1932 року відповідно. На момент сходження Блодігу було 73 роки [77].

У 1994 році всі вершини, що містяться в списку Блодіга, були включені в основний список чотиритисячників, складений UIAA.

Джерела

• Carl Blodig. {{{Заголовок}}}. — Bergverl. Rudolf Rother, 1923. — 324 p.
• Will McLewin. {{{Заголовок}}}. — Ernest Press, 1991. — 255 p. — ISBN 0948153091.
• Helmut Dumler, Willi P. Burkhardt. {{{Заголовок}}}. — Diadem Books, 1994. — 224 p. — ISBN 0898863783.
• Martin Moran. {{{Заголовок}}}. — David & Charles, 1997. — 240 p. — ISBN 0715306901.
• Richard Goedeke. {{{Заголовок}}}. — Menasha Ridge Press, Incorporated, 2003. — 240 p. — ISBN 0897325591.
• Wolfgang Pusch, Helmut Dumler, Willi P. Burkhardt. {{{Заголовок}}}. — Bergverlag Rother GmbH, 2013. — 271 p. — ISBN 3763374310.

• Die Viertausender der Alpen (нім.). 4000er.de. Процитовано 13 липня 2015.
• 4000 m peaks of the Alps (англ.). bielefeldt.de. Процитовано 13 липня 2015.
• Alps 4000m Peaks (англ.). peakery.com. Архів оригіналу за 14 липня 2015. Процитовано 13 липня 2015.
• Die 4000er der Alpen (нім.). thehighrisepages.de. Процитовано 13 липня 2015.
• Mountaineering, rock and ice climbing routes (англ.). camptocamp.org. Процитовано 13 липня 2015.

1. Сумма количества вершин по странам (109) больше, чем количество вершин в списке (82), так как некоторые вершины одновременно находятся в двух странах.
2. Гірські масиви вказані відповідно до офіційного списку.
3. Оскільки пік Дюфур є найвищою точкою масиву Монте-Роза, в деяких джерелах він згадується як Монте-Роза.
4. Сумма количества вершин по странам (60) больше, чем количество вершин в списке (46), так как некоторые вершины одновременно находятся в двух странах.
5. До жовтня 2014 року вершина мала назву Остшпітце (нім. Ostspitze).