Список ключів Кансі
Набір ключів, прийнятий у Японії, Кореї та на Тайвані, традиційно складається із 214 символів, розміщених у порядку зростання кількості рисок. Вперше це було застосовано у словнику Цзихуей у 1615 році та пізніше у словниках Чженцзитун у 1627 та Кансі в 1716. У Китаї після 1949 року у зв'язку із введенням спрощених ієрогліфів пропонувалися набори ключів зі зменшеною кількістю (170—180).
Тут наведено традиційний список з 214 ієрогліфів.
Список ключів
No. | Ключ | Кількість рисок | Піньїнь (укр.[1]) | Значення | Частота | Спрощ. | Приклади |
---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | 一 | 1 | yī (ї) | один | 42 | 七三不世 | |
2 | 丨 | 1 | gǔn (ґунь) | вертикальна риска | 21 | 中 | |
3 | 丶 | 1 | zhǔ (чжу) | крапка | 10 | 丸主 | |
4 | 丿 | 1 | piě (пє) | відкидна вліво | 33 | 久之乎 | |
5 | 乙 (乚、乛) | 1 | yǐ (ї) | другий | 42 | 九也 | |
6 | 亅 | 1 | jué (цзюе) | гак | 19 | 了事 | |
7 | 二 | 2 | èr (ер) | два | 29 | 五井些亞 | |
8 | 亠 | 2 | tóu (тоу) | верхівка | 38 | 亡交京 | |
9 | 人(亻) | 2 | rén (жень) | чоловік, людина | 794 | 仁休位今 | |
10 | 儿 | 2 | ér (ер) | ноги, дитина | 52 | 兄元 | |
11 | 入 | 2 | rù (жу) | входити | 28 | 入兩 | |
12 | 八 | 2 | bā (ба) | вісім | 44 | 公六共兵 | |
13 | 冂 | 2 | jiōng (цзюн) | перекинута коробка | 50 | 内再 | |
14 | 冖 | 2 | mī (мі) | кришка | 30 | 冗冠 | |
15 | 冫 | 2 | bīng (бін) | лід | 115 | 冬冶冷凍 | |
16 | 几 | 2 | jī (цзі) | столик | 38 | 凡 | |
17 | 凵 | 2 | qǔ (цюй) | відкрита коробка | 23 | 凶出函 | |
18 | 刀(刂) | 2 | dāo (дао) | ніж | 377 | 刀分切初利刻則前 | |
19 | 力 | 2 | lì (лі) | сила, міць | 163 | 力加助勉 | |
20 | 勹 | 2 | bāo (бао) | загортати | 64 | 勾包 | |
21 | 匕 | 2 | bǐ (бі) | кинджал, ложка | 19 | 化北 | |
22 | 匚 | 2 | fāng (фан) | коробка відкрита вправо | 64 | 匣 | |
23 | 匸 | 2 | xǐ (сі) | ховати | 17 | 匹區 | |
24 | 十 | 2 | shí (ши) | десять | 55 | 十午半博 | |
25 | 卜 | 2 | bǔ (бу) | ворожити | 45 | 占卦 | |
26 | 卩 | 2 | jié (цзє) | печатка | 40 | 印危卵 | |
27 | 厂 | 2 | hàn, chǎng (хань, чан) | стрімка скеля | 129 | 厚原 | |
28 | 厶 | 2 | sī (си) | особистий | 40 | 去參 | |
29 | 又 | 2 | yòu (ю) | знову | 91 | 友反取受 | |
30 | 口 | 3 | kǒu (коу) | рот | 1146 | 口古可名君否呉告周味命和哲唐善器 | |
31 | 囗 | 3 | wéi (вей) | границя, огорожа | 118 | 四回國圖 | |
32 | 土 | 3 | tǔ (ту) | земля | 580 | 土在地型城場壁壓 | |
33 | 士 | 3 | shì (ши) | вчений | 24 | 士壹 | |
34 | 夂 | 3 | zhǐ (чжи) | іти | 11 | (夂) | |
35 | 夊 | 3 | suī (суй) | йти повільно | 23 | 夏 | |
36 | 夕 | 3 | xī (сі) | вечір | 34 | 夕外多夜 | |
37 | 大 | 3 | dà (да) | великий | 132 | 大天奈奧 | |
38 | 女 | 3 | nǚ (нюй) | жінка | 681 | 女好妄妻姉始姓姫 | |
39 | 子 | 3 | zǐ (цзи) | син | 83 | 子孔字學 | |
40 | 宀 | 3 | mián (мянь) | дах | 246 | 守家寒實 | |
41 | 寸 | 3 | cùn (цунь) | вершок, дюйм | 40 | 寸寺尊將 | |
42 | 小 | 3 | xiǎo (сяо) | маленький, незначний | 41 | 小少 | |
43 | 尢, 尣 | 3 | wāng (ван) | кульгавий | 66 | 就 | |
44 | 尸 | 3 | shī (ши) | тіло, труп | 148 | 尺局 | |
45 | 屮 | 3 | chè (че) | пагін | 38 | 屯 | |
46 | 山 | 3 | shān (шань) | гора | 636 | 山岡岩島 | |
47 | 巛 (川, 巜) | 3 | chuān (чуань) | річка | 26 | 川州巡 | |
48 | 工 | 3 | gōng (ґун) | робота | 17 | 工左巫差 | |
49 | 己 巳 已 㔾 | 3 | jǐ (цзі) | свій | 20 | 己巳 | |
50 | 巾 | 3 | jīn (цзінь) | хустина | 295 | 市布帝常 | |
51 | 干 | 3 | gān (ґань) | сухий | 9 | 平年 | |
52 | 幺 | 3 | yāo (яо) | короткий | 50 | 幻幼 | |
53 | 广 | 3 | guǎng (ґуан) | прихисток | 15 | 序店府度座庭廣廳 | |
54 | 廴 | 3 | yín (їнь) | тягнути, розмашисто крокувати | 9 | 延 | |
55 | 廾 | 3 | gǒng (ґун) | двома руками, двадцять | 50 | 弁 | |
56 | 弋 | 3 | yì (ї) | стріляти | 15 | 式弑 | |
57 | 弓 | 3 | gōng (ґун) | лук | 165 | 弓引弟弱彌 | |
58 | 彐 (彑) | 3 | jì (цзі) | писок, рило | 25 | 彖 | |
59 | 彡 | 3 | shān (шань) | щетина | 62 | 形彦 | |
60 | 彳 | 3 | chì (чи) | крок | 215 | 役彼後得徳徼 | |
61 | 心 (忄⺗) | 4 | xīn (сінь) | серце | 1115 | 必忙忌性悪情想 | |
62 | 戈 | 4 | gē (ґе) | спис, алебарда | 116 | 成式弐戦 | |
63 | 戶, 户, 戸 | 4 | hù (ху) | двері, сім'я | 44 | 戸戻所 | |
64 | 手 (扌龵) | 4 | shǒu (шоу) | рука | 1203 | 手 持 掛 挙 拜 拳 掌 掣 擧 (打 批 技 抱 押) | |
65 | 支 | 4 | zhī (чжи) | галузь | 26 | 攱攲 | |
66 | 攴(攵) | 4 | pū (пу) | бити | 296 | 收敍數斅 | |
67 | 文 | 4 | wén (вень) | символ, ієрогліф, мова, культура | 26 | 文 斊 斈 斌 斐 斑 斕 | |
68 | 斗 | 4 | dǒu (доу) | боротьба, ківш | 32 | 料 斡 | |
69 | 斤 | 4 | jīn (цзінь) | сокира | 55 | 斦 斧 新 斥 斬 斷 | |
70 | 方 | 4 | fāng (фан) | квадрат | 92 | 方 放 旅 族 | |
71 | 无 | 4 | wú (у) | немає | 12 | 无 旡 既 旣 | |
72 | 日 | 4 | rì (жи) | сонце | 453 | 日白百明的映時晩 | |
73 | 曰 | 4 | yuē (юе) | говорити | 37 | 書 最 晉 曷 曹 曾 | |
74 | 月 | 4 | yuè (юе) | місяць | 69 | 有 服 青 朝 | |
75 | 木 | 4 | mù (му) | дерево | 1369 | 木 杢 板 相 根 森 楽 機 末 本 杉 林 | |
76 | 欠 | 4 | qiàn (цянь) | нестача, борг | 235 | 欣 欽 欧 欲 歌 | |
77 | 止 | 4 | zhǐ (чжи) | зупинятися | 99 | 正 歩 此 步 武 歪 歲 | |
78 | 歹 (歺) | 4 | dǎi (дай) | поганий | 231 | 死 列 殕 | |
79 | 殳 | 4 | shū (шу) | спис, зброя | 93 | 役 投 殴 殷 | |
80 | 毋 (母, ⺟) | 4 | wú (у) | немає | 16 | 毋 母 毎 姆 梅 | |
81 | 比 | 4 | bǐ (бі) | порівнювати | 21 | 皆 批 毕 毖 毘 毚 | |
82 | 毛 | 4 | máo (мао) | хутро, волосся | 211 | 毟 毡 毦 毫 毳 耗 | |
83 | 氏 | 4 | shì (ши) | рід | 10 | 氏 民 紙 婚 氓 | |
84 | 气 | 4 | qì (ці) | пар | 17 | 気 汽 氧 | |
85 | 水 (氵,氺) | 4 | shuǐ (шуй) | вода | 1595 | 水 永 泳 決 治 海 演 漢 瀬 | |
86 | 火 (灬) | 4 | huǒ (хо) | вогонь | 639 | 火 灯 毯 爆 (烈 烹 焦 然 煮) | |
87 | 爪(爫) | 4 | zhǎo (чжао) | кігті | 36 | 爬 爯 爭 爰 爲 | |
88 | 父 | 4 | fù (фу) | батько | 10 | 斧 釜 | |
89 | 爻 | 4 | yáo (яо) | змішати, перехрестити | 16 | 爼 爽 爾 | |
90 | 爿 | 4 | qiáng (цян) | колоти дрова (завжди зліва) | 48 | 牀 奘 牃 | |
91 | 片 | 4 | piàn (пянь) | скибка, шматок | 77 | 版 牌 牒 | |
92 | 牙 | 4 | yá (я) | зуб, ікло | 9 | 芽 呀 牚 | |
93 | 牛(牜) | 4 | niú (ню) | корова | 233 | 告 牟 牧 物 特 解 | |
94 | 犬(犭) | 4 | quǎn (цюань) | собака | 444 | 犬 犯 狂 狙 狗 献 獣 | |
95 | 玄 | 5 | xuán (сюань) | глибокий | 6 | 弦玆 | |
96 | 玉 (王) | 5 | yù (wáng) (юй, ван) | нефрит | 473 | ⺩ | 王 玉 主 弄 皇 理 差 聖 |
97 | 瓜 | 5 | guā (ґуа) | диня | 55 | 呱 瓞 | |
98 | 瓦 | 5 | wǎ (ва) | черепиця | 174 | 瓧 瓮 甄 | |
99 | 甘 | 5 | gān (ґань) | солодкий | 22 | 柑 甜 酣 | |
100 | 生 | 5 | shēng (шен) | жити | 22 | 牲 笙 甥 | |
101 | 用(甩) | 5 | yòng (юн) | використання | 10 | 佣 甬 甯 | |
102 | 田 | 5 | tián (тянь) | поле | 192 | 田 町 思 留 略 番 | |
103 | 疋(⺪) | 5 | pǐ (пі) | рулон тканини | 15 | 疏 楚 胥 延 | |
104 | 疒 | 5 | chuáng (чуан) | хвороба | 526 | 病 症 痛 癌 癖 | |
105 | 癶 | 5 | bō (бо) | крок | 15 | 発 登 | |
106 | 白 | 5 | bái (бай) | білий | 109 | 皃 的 皆 皇 | |
107 | 皮 | 5 | pí (пі) | шкіра | 94 | 披 彼 波 | |
108 | 皿 | 5 | mǐn (мін) | миска | 129 | 盂 盉 盍 監 蘯 | |
109 | 目 | 5 | mù (му) | око | 647 | 目 見 具 省 眠 眼 観 覧 | |
110 | 矛 | 5 | máo (мао) | спис | 65 | 茅 矜 | |
111 | 矢 | 5 | shǐ (ши) | стріла | 64 | 医 族 矩 | |
112 | 石 | 5 | shí (ши) | камінь | 499 | 石 岩 砂 破 碑 碧 | |
113 | 示 (礻) | 5 | shì (ши) | духи, поклонятися | 213 | 示 礼 社 奈 神 祭 視 禁 福 | |
114 | 禸 | 5 | róu (жоу) | слід | 12 | 禹 禺 禽 | |
115 | 禾 | 5 | hé (хе) | зерно | 431 | 利 私 季 和 科 香 秦 穀 | |
116 | 穴 | 5 | xué (сюе) | печера | 298 | 空 突 窅 窘 窩 窶 竇 | |
117 | 立 | 5 | lì (лі) | стояти | 101 | 立 音 産 翌 意 新 端 親 競 | |
118 | 竹 (⺮) | 6 | zhú (чжу) | бамбук | 953 | 竺 笑 第 等 簡 | |
119 | 米 | 6 | mǐ (мі) | рис | 318 | 料 断 奥 糊 麟 | |
120 | 糸 (糹) | 6 | mì (мі) | шовк | 823 | ⺰ | 系 級 紙 素 細 組 終 絵 紫 |
121 | 缶 | 6 | fǒu (фоу) | глек | 77 | 缶 缸 窑 陶 | |
122 | 网 (罒,⺲,罓,⺳) | 6 | wǎng (ван) | сітка | 163 | 買 罪 置 羅 | |
123 | 羊(⺶,) | 6 | yáng (ян) | вівця | 156 | 着 羚 翔 着 | |
124 | 羽 | 6 | yǔ (юй) | перо | 220 | 習 翀 翁 翔 | |
125 | 老 (耂) | 6 | lǎo (лао) | старий | 22 | 耆孝耋 | |
126 | 而 | 6 | ér (ер) | і, й, та | 22 | 耎耐耑 | |
127 | 耒 | 6 | lěi (лей) | плуг | 84 | 耔 耝 耨 耰 | |
128 | 耳 | 6 | ěr (ер) | вухо | 172 | 取 聞 職 叢 | |
129 | 聿 (⺻) | 6 | yù (юй) | пензель | 19 | 律 書 建 | |
130 | 肉 (⺼) | 6 | ròu (жоу) | м'ясо | 674 | 肉 肖 股 胃 腅 脤 | |
131 | 臣 | 6 | chén (чень) | міністр | 16 | 臥 宦 蔵 | |
132 | 自 | 6 | zì (цзи) | сам, від | 34 | 自 臫 臬 臲 | |
133 | 至 | 6 | zhì (чжи) | досягати | 24 | 致 臸 臺 | |
134 | 臼 | 6 | jiù (цзю) | ступа | 71 | 桕 舅 舂 鼠 插 | |
135 | 舌 | 6 | shé (ше) | язик | 31 | 乱 适 話 舍 | |
136 | 舛 | 6 | chuǎn (чуань) | суперечливий | 10 | 舛 舜 舞 | |
137 | 舟 | 6 | zhōu (чжоу) | човен | 197 | 航 船 艦 | |
138 | 艮 | 6 | gēn (ґень) | перепона | 5 | 良 飲 很 | |
139 | 色 | 6 | sè (се) | колір | 21 | 色 艴 艷 | |
140 | 艸 (艹) | 6 | cǎo (цао) | трава | 1902 | 共 花 英 苦 草 茶 落 幕 靴 鞄 薬 | |
141 | 虍 | 6 | hū (ху) | тигр, тигрові смужки | 114 | 虎 虐 彪 虒 | |
142 | 虫 | 6 | chóng (чун) | комаха | 1067 | 蚯 蚓 強 触 蟻 蟹 | |
143 | 血 | 6 | xuè (сюе) | кров | 60 | 洫 衁 衅 衆 | |
144 | 行 | 6 | xíng (сін) | йти, робити | 53 | 行 衍 術 衝 | |
145 | 衣 (衤) | 6 | yī (ї) | одяг | 607 | 衣 初 被 装 裁 複 | |
146 | 西(襾,覀) | 6 | xī (сі) | західний | 29 | 西 要 覊 | |
147 | 見 | 7 | jiàn (цзянь) | бачити | 161 | 见 | 規 親 覺 觀 |
148 | 角 | 7 | jiǎo (цзяо) | кут | 158 | 觚 解 觕 觥 觸 | |
149 | 言 (訁) | 7 | yán (янь) | мова | 861 | 讠 | 誁 詋 詔 評 詗 詥 試 詧 |
150 | 谷 | 7 | gǔ (ґу) | долина | 54 | 谿 豀 谸 | |
151 | 豆 | 7 | dòu (доу) | боби | 68 | 豈 豐 豎 | |
152 | 豕 | 7 | shǐ (ши) | свиня | 148 | 豖 豚 象 | |
153 | 豸 | 7 | zhì (чжи) | плазун, борсук | 140 | 豹 貌 貓 貈 貉 | |
154 | 貝 | 7 | bèi (бей) | раковина | 277 | 贝 | 財 賊 賜 贛 貧 貨 貫 貿 |
155 | 赤 | 7 | chì (чи) | червоний | 31 | 赫 赭 | |
156 | 走 (赱) | 7 | zǒu (цзоу) | йти | 285 | 赴 起 超 | |
157 | 足(⻊) | 7 | zú (цзу) | ступня | 580 | 跑 跨 跟 跪 路 | |
158 | 身 | 7 | shēn (шень) | тіло | 97 | 躬 躲 軀 | |
159 | 車 | 7 | chē (че) | візок, машина | 361 | 车 | 軌 軟 較 軍 載 |
160 | 辛 | 7 | xīn (сінь) | гіркий | 36 | 辜 辟 辣 辦 辨 | |
161 | 辰 | 7 | chén (чень) | ранок | 15 | 辱 農 | |
162 | 辵 (辶⻌⻍) | 7 | chuò / zouzhi (чо, цзоучжи) | гуляти, йти | 381 | 巡 迎 通 追 逃 辶 迎 進 | |
163 | 邑 (阝) | 7 | yì (ї) | місто | 350 | 那 邦 郎 部 郭 都 鄉 | |
164 | 酉 | 7 | yǒu (ю) | вино | 290 | 醉 酱 油 醒 酸 | |
165 | 釆 | 7 | biàn (бянь) | розрізняти | 14 | 釉 釋 | |
166 | 里 | 7 | lǐ (лі) | село, лі (міра довжини) | 14 | 野 野 | |
167 | 金 (釒) | 8 | jīn (цзінь) | золото | 806 | 钅 | 銀 銅 釘 銳 鋞 鋙 鉒 鉍 鉗 鈡 鈠 |
168 | 長, 镸 | 8 | cháng (чан) | довгий | 55 | 长 | 镸 镽 |
169 | 門 | 8 | mén (мень) | ворота | 246 | 门 | 間 閑 關 闘 閉 開 閏 間 關 |
170 | 阜 (阝) | 8 | fù (фу) | пагорб | 348 | 阪 防 阻 陆 陘 院 险 陳 | |
171 | 隶 | 8 | lì (лі) | раб | 12 | 隸 隺 | |
172 | 隹 | 8 | zhuī (чжуй) | куцохвостий птах | 233 | 雀 集 雁 难 雀 雅 | |
173 | 雨 | 8 | yǔ (юй) | дощ | 298 | 雾 霜 雪 霸 雪 雲 霧 | |
174 | 青, 靑 | 8 | qīng (цін) | голубий | 17 | 靕 靖 靜 | |
175 | 非 | 8 | fēi (фей) | помилковий, не-, | 25 | 靠 靠 靟 | |
176 | 面, (靣) | 9 | miàn (мянь) | лице | 66 | 靦 靨 | |
177 | 革 | 9 | gé (ґе) | шкіра | 305 | 靴 鞍 鞅 鞍 鞭 | |
178 | 韋 | 9 | wéi (вей) | дублена шкіра | 100 | 韦 | 韋 韓 韜 |
179 | 韭 | 9 | jiǔ (цзю) | цибуля-порей | 20 | 韱 韲 | |
180 | 音 | 9 | yīn (їнь) | звук | 43 | 韶 韻 韾 | |
181 | 頁 | 9 | yè (є) | аркуш | 372 | 页 | 頃 項 順 須 領 頭 頩 頂 |
182 | 風 | 9 | fēng (фен) | вітер | 182 | 风 | 颱 飄 颿 颩 颪 |
183 | 飛 | 9 | fēi (фей) | літати | 92 | 飞 | 飜 飝 |
184 | 食, (飠) | 9 | shí (ши) | їжа | 403 | 饣 | 飯 飲 餓 餘 餐 養 |
185 | 首 | 9 | shǒu (шоу) | перший, голова | 20 | 馗 馘 | |
186 | 香 | 9 | xiāng (сян) | духмяний | 37 | 馨 馫 | |
187 | 馬 | 10 | mǎ (ма) | кінь | 472 | 马 | 馮 馴 馳 駐 驚 |
188 | 骨 | 10 | gǔ (ґу) | кістка | 185 | 骼 髒 髀 骿 骾 | |
189 | 高, (髙) | 10 | gāo (ґао) | високий | 34 | 髚 髛 | |
190 | 髟 | 10 | biāo (бяо) | довге волосся | 243 | 髮 鬚 鬆 鬍 髦 | |
191 | 鬥 | 10 | dòu (доу) | бій, битва | 23 | 鬧 鬪 | |
192 | 鬯 | 10 | chàng (чан) | ритуальне вино | 8 | 鬰 鬱 | |
193 | 鬲 | 10 | lì (лі) | казан | 73 | 鬶 鬷 鬸 | |
194 | 鬼 | 10 | guǐ (ґуй) | привид | 141 | 魂 魁 鬽 魄 | |
195 | 魚 | 11 | yú (юй) | риба | 571 | 鱼 | 鯉 鮑 魛 魜 魝 魞 魟 魠 |
196 | 鳥 | 11 | niǎo (няо) | птах | 750 | 鸟 | 鳫 鳮 鳱 鳳 鳴 鳿 雞 鳴 鴻 鴛 |
197 | 鹵 | 11 | lǔ (лу) | сіль | 44 | 卤 | 鹹 鹼 鹽 |
198 | 鹿 | 11 | lù (лу) | олень | 104 | 塵 麃 麋 麉 麟 | |
199 | 麥 | 11 | mài (май) | пшениця | 131 | 麦 | 麴 麵 麱 麨 麺 |
200 | 麻 | 11 | má (ма) | конопля | 34 | 麼 魔 | |
201 | 黃 | 12 | huáng (хуан) | жовтий | 42 | 黊 黌 | |
202 | 黍 | 12 | shǔ (шу) | просо | 46 | 黏 黎 | |
203 | 黑 | 12 | hēi (хей) | чорний | 172 | 點 黛 黱 黨 | |
204 | 黹 | 12 | zhǐ (чжи) | вишивка, рукоділля | 8 | 黼 黻 | |
205 | 黽 | 13 | mǐn (мінь) | жаба | 40 | 黾 | 鼈 黿 鼆 |
206 | 鼎 | 13 | dǐng (дін) | тринога | 14 | 鼏 鼒 | |
207 | 鼓 | 13 | gǔ (ґу) | барабан | 46 | 鼗 鼘 | |
208 | 鼠 | 13 | shǔ (шу) | миша, щур | 92 | 鼢 鼣 鼤 | |
209 | 鼻 | 14 | bí (бі) | ніс | 49 | 鼼 鼽 鼿 | |
210 | 齊 | 14 | qí (ці) | рівномірний, подібний | 18 | 齐 | 齋 齏 齏 |
211 | 齒 | 15 | chǐ (чи) | зуб | 162 | 齿 | 齡 齠 齗 |
212 | 龍 | 16 | lóng (лун) | дракон | 14 | 龙 | 龖 龘 |
213 | 龜 | 16 | guī (ґуй) | черепаха | 24 | 龟 | 龝 |
214 | 龠 | 17 | yuè (юе) | флейта | 19 | 龣 龤 | |
Примітки
- Є.В. Гобова (2019, №1). Проблеми передачі китайських слів засобами української мови. Китаєзнавчі дослідження. Процитовано 04.12.2021.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.