Спис (підрозділ)
Спис або копіє (англ. і фр. lance, італ. lancia, нім. Lanze, пол. kopia, порт. lança) — у середньовічній Європі основний військовий підрозділ. Складався з лицаря та його збройного почту (від 3 до 5 осіб: зброєносця, збройного слуги, кінного лучника або арбалетника). Списи об'єднувалися в організаційно-тактичні одиниці — стяги, або хоругви. В українських джерелах зустрічається з середини ХІІ ст. як «копіє». У XVI ст. називається «списом».
Назва
Назва походить від кавалерійської піки — традиційної зброї лицарів, гусарів та козаків.
Історія
Польща
Король Польщі був зобов'язаний заплатити за участь у війні за межами країни по 5 гривень на хоругву.[1]
Україна
«Спис» (початково дав.-рус. копье, копие, пол. kopie) вперше згадується у літописі під 1153 роком[2]. Під 1500 роком фігурує назва «списсы»[2][3]. Полк, що складався з 900 «списів», налічував трохи більше 7000 бійців[2][4].
У XIII—XVI століття війська руських удільних князів складалися з дружини та «списів» — дружин васалів[2]. Ця організація не змінилась і після входження окремих князівств до складу Литви[2]. Наприкінці XIV — на початку XV століть частина князів могла вивести «в поле» не більше «списа»[2].
Примітки
- Paweł Jasienica: Myśli o dawnej Polsce. Warszawa: Czytelnik, 1990, s. 224. ISBN 83-07-01957-5.
- 1.4. Військо і військова організація
- Кирпичников A. H. K оценкам воєнного дела срєдневековой Руси // Древние славяне и Киевская Русь. — Киев, 1989. — С. 145.
- Соловьев С. М. Сочинения. — Москва, 1988. — Кн. 2, т. 3. — С. 23.
Джерела
- Історія української культури: в 5 т. Київ, Наукова думка, 2001. — Т. 2. (1.4. Військо і військова організація)
- Войтович Л. 6.6. Князі і військо. // Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.). — Львів : Інститут українознавства, 2000.
- Henryk Samsonowicz: Historia Polski i Świata. T. 1.: Historia Polski - Polska do 1586. Mediasat Group S.A. dla Gazety Wyborczej, 2007, s. 169. ISBN 978-84-9819-808-9.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Спис (підрозділ)