Сполучні слова

Сполу́чне сло́во приєднує підрядне речення до головного і водночас є членом підрядного речення. У ролі сполучних слів виступають відносні займенники і прислівники хто, що, який, чий, котрий, де, куди, звідки, як, чому, коли (Хто думає, той і розум має (Нар. тв.)).

Різниця між сполучниками та сполучними словами полягає в тому, що:

• сполучники не відповідають на питання, а сполучні слова відповідають;
• підрядне речення зі сполучним словом можна перетворити на питальне речення, а зі сполучником — не можна.

(Сталося щось таке, чого не могло статися (В. Козаченко) — Чого не могло статися?)

• сполучник можна замінити лише сполучником, а сполучне слово — тільки іншим сполучним словом.

Приклади сполучних слів, схожих на сполучники: що, про те, щоб.

Хлопчик сповістив, що приїде у суботу. (Що - сполучник)

Хлопчик пригадав, що написано у вправі. (Що - сполучне слово)

Що б не робив, усе не так. (Що б - сполучне слово)

Я хочу, щоб був мир. (Щоб - сполучник)