Спілка українських лікарів у Чехословаччині

Спілка українських лікарів у Чехословаччині — професійна організація українських лікарів з осідком у Празі, існувала в 1922 — 40. На початку 1939 нараховувала 119 членів (всіх лікарів-українців у Чехо-Словаччині було близько 150). Найбільшу діяльність (видавництво, стипендії для поглиблення студій своїх членів) виявляла у 1920-их pp., зокрема завдяки субвенції чехо-словацького уряду (в 1923 — 28 — 672 000 корон). Спілки видала 6 чисел «Українського Медичного Вістника» (1923 — 25) і «Латинсько-Український Медичний Словник» (1926; за редакцією Б. Матюшенка і В. Наливайка). Головним основоположником С. У. Л. Ч. С. був Б. Матюшенко, він також і гол. до 1935; пізніше Ю. Добриловський).