Український Медичний Вісник
«Український Медичний Вісник» — неперіодичний журнал, що його видавала в Празі 1923—1925 років Спілка українських лікарів у Чехословаччині. Головним редактором був Борис Матюшенко. Вийшло 6 частин «Українського Медичного Вісника». Це був на той час єдиний медичний журнал у світі, що виходив українською мовою.
Тематика журналу стосувалася, клінічної, теоретичної, соціальної медицини, також приймалися публікації з євгеніки. Серед публікацій була хроніка українського медичного життя, розвивалася тематика медичної термінології.[1] Кожен випуск мав більше 100 сторінок[2].
Серед авторів журналу були не лише чехословацькі українські медики, але й лікарі з Києва, Львова, Чернівців[1].
Журнал надсилався до УСРР. На думку Симона Наріжного саме цей журнал стимулював появу «Українських медичних вістей», а також відновлення «Лікарського вісника» у Львові 1925 року. Через появу потужних видань СУЛ у Чехословаччині прийняв рішення припинити видавати журнал[1].
Примітки
- Спілка українських лікарів у Чехословаччині (20–40-ві рр. хх ст.): науково-організаційна та громадська діяльність / Н. Коцур // Переяславський літопис. — 2016. — Вип. 10. — С. 136—145. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Perlit_2016_10_20
- Каталог періодичних видань 20-го століття бібліотеки НТШ. Енциклопедичний вісник України / Випуск 2-3 (2011)
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.