Спільна картографія

Спільна картографія або Створення мап гуртом (англ. collaborative mapping) — метод побудови різних типів мап, що ґрунтується на поєднанні даних картографічних веб-сервисів із даними користувачів, що розташовані на різних джерелах та можуть мати різні формати кодування даних та умов їх ліцензування. В залежності від ліцензійної згоди, щодо використання даних, сформовані мапи можуть мати певні обмеження щодо їх використання. Як від вільного, проте із застереженнями (наприклад, OpenStreetMap), так й з частковим дозволом на використання (Google Map Maker).

Варто зазначати, що картографування гуртом слід відрізняти від суспільного користуванням мапами — різниця полягає саме в додавання та редагуванні географічних об'єктів. Тоді як користування дозволяє тільки використовувати мапу, отже, це більш вузьке значення.

В залежності від мети, розрізняють наступні типи суспільних мап:

• окремі точки, з координатами та супутніми даними — відбивають точки на вже існуючий мапі;
• геодані спільного надбання — дозволяють відтворити мапу.

Найбільш простим й більш поширеним є перший варіант. Це й позначення цікавих місць й поширення їх, побудова гео-соціальних мереж, відображення статей Вікіпедії на мапі. Варто зазначити, що перший варіант із накопиченням помічених географічних точок разом із структурування даних дозволяє сформувати цілком адекватну географічну мапу. Саме в такий спосіб організована робота сервісів суспільної картографії OpenStreetMap та WikiMapia. Вони дозволяють створювати POI (цікаві місця), вказувати лінійні об'єкти та означати на мапі цілі області.

Як й інші спільні проекти, створення мап гуртом стикається з питанням вирішенням конфлікту одночасного редагування об'єкту.