Стадій (кратер)

Стадій (лат. Stadius) — кратер на Місяці, в Затоці Спеки. Діаметр — 68 км, координати центру — 10.48° пн. ш. 13.77° зх. д. / 10.48; -13.77[1] Це один із найвідоміших кратерів-привидів[2] та незвичайних об'єктів Місяця взагалі[3]: колись його майже цілком затопила лава, лишивши видимою лише верхівку валу.

Стадій
лат. Stadius
Мозаїка знімків зонда Lunar Reconnaissance Orbiter
(ширина зображення — 90 км)

Мозаїка знімків зонда Lunar Reconnaissance Orbiter
(ширина зображення — 90 км)

10.48° пн. ш. 13.77° зх. д. / 10.48; -13.77
Небесне тілоМісяць
Типметеоритний
Діаметр68 км
ЕпонімЙоганн Стадій
Назву затверджено1935
У базах даних
GPN

Стадій

 Стадій у Вікісховищі

Стадій розташований поряд із двома молодшими й добре збереженими кратерами подібного розміру: за 80 км на північний схід лежить кратер Ератосфен, а за 110 км на південний захід — Коперник.

Назва

Кратер Стадій названо на честь фламандського астронома 16 століття Йоганна Стадія. Ця назва з'явилася на місячній карті ще 1651 року завдяки Джованні Річчолі. Однак у нього вона стосувалася не цього малопомітного кратера, а сусідньої темної ділянки, зараз безіменної[4]. Згодом це ім'я перейшло на даний кратер і 1935 року було затверджене Міжнародним астрономічним союзом[1].

Опис

Стадій — це кратер-привид: він ледве видимий, бо майже цілком затоплений лавою[2]. Над її поверхнею височіє лише верхівка його валу, причому не по всій довжині (зокрема, велика прогалина є на півночі). На північному сході вал Стадія переходить в узвишшя, що тягнеться до кратера Ератосфен. Там цей вал сягає висоти 600 м над рівнем лави, а в інших місцях його висота менша за 300 м[5]. Тому кратер добре видно лише при косому освітленні, коли поблизу нього проходить термінатор[6][7]. Це відбувається на 8 день після нового та повного Місяця[2].

Найімовірніше, Стадій утворився в ранньоімбрійській (можливо, в пізньоімбрійській) епосі[8]. До залиття лавою він мав глибину 3–4 км, як і інші кратери його діаметра — зокрема, сусідній кратер Ератосфен[9].

Стадій всіяний численними дрібними вторинними кратерами недалекого кратера Коперник[3][9]. Колись у спостерігачів Місяця були популярними їх підрахунок та замальовування[2][6]. Подібних кратерів багато і навколо Стадія; немало з них отримали його ім'я з доданням латинської літери (сателітні, або супутникові кратери). Деякі вторинні кратери Коперника утворюють поблизу Стадія ланцюжки, що раніше називалися борознами Стадія (лат. Rimae Stadius; потім цю назву було скасовано)[10]. Особливо примітний з цих ланцюжків починається біля західного краю Стадія і тягнеться, вигинаючись на кшталт знаку ʃ, на північ — у Море Дощів[2]. Його довжина перевищує 250 км.

Від південно-східного краю Стадія відходить L-подібна борозна з довжиною пліч 15 та 10 км і шириною 1–1,5 км.

Супутникові кратери

Ці кратери, розташовані в околицях Стадія та всередині нього, носять його ім'я з доданням великої латинської літери[1].

Стадій Координати Діаметр, км
A 10.44° пн. ш. 14.84° зх. д. / 10.44; -14.84 (Стадій A) 4
B 11.84° пн. ш. 13.62° зх. д. / 11.84; -13.62 (Стадій B) 6
C 9.74° пн. ш. 12.90° зх. д. / 9.74; -12.90 (Стадій C) 3
D 10.29° пн. ш. 15.35° зх. д. / 10.29; -15.35 (Стадій D) 4
E 12.61° пн. ш. 15.63° зх. д. / 12.61; -15.63 (Стадій E) 4
F 13.02° пн. ш. 15.67° зх. д. / 13.02; -15.67 (Стадій F) 4
G 11.24° пн. ш. 14.77° зх. д. / 11.24; -14.77 (Стадій G) 4
H 11.62° пн. ш. 13.98° зх. д. / 11.62; -13.98 (Стадій H) 3
J 13.82° пн. ш. 16.10° зх. д. / 13.82; -16.10 (Стадій J) 5
K 9.67° пн. ш. 13.66° зх. д. / 9.67; -13.66 (Стадій K) 4
L 10.12° пн. ш. 12.96° зх. д. / 10.12; -12.96 (Стадій L) 3
M 14.73° пн. ш. 16.57° зх. д. / 14.73; -16.57 (Стадій M) 6
N 9.40° пн. ш. 15.65° зх. д. / 9.40; -15.65 (Стадій N) 4
P 11.75° пн. ш. 15.23° зх. д. / 11.75; -15.23 (Стадій P) 6
Q 11.48° пн. ш. 14.81° зх. д. / 11.48; -14.81 (Стадій Q) 3
R 12.25° пн. ш. 15.26° зх. д. / 12.25; -15.26 (Стадій R) 5
S 12.90° пн. ш. 15.58° зх. д. / 12.90; -15.58 (Стадій S) 4
T 13.18° пн. ш. 15.75° зх. д. / 13.18; -15.75 (Стадій T) 6
U 13.97° пн. ш. 16.45° зх. д. / 13.97; -16.45 (Стадій U) 5
W 14.12° пн. ш. 16.48° зх. д. / 14.12; -16.48 (Стадій W) 4

Примітки
  1. Stadius. Gazetteer of Planetary Nomenclature. International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). 18 жовтня 2010. Архів оригіналу за 1 березня 2015. Процитовано 1 березня 2015.
  2. Wlasuk P. T. Observing the Moon. — Springer Science & Business Media, 2000. — Vol. 1. — P. 72. — ISBN 978-1-852-33193-1.
  3. Wood C. A. (24 березня 2005). Floods and Buckshot. lpod.org. Архів оригіналу за 28 серпня 2012. Процитовано 1 березня 2015.
  4. Карта Місяця, складена Франческо Грімальді та Джованні Річчолі (1651)
  5. За даними лазерного альтиметра на супутнику Lunar Reconnaissance Orbiter, отриманими через програму JMARS
  6. Elger, T. G. (1886). Selenographical Notes, January, 1886. Astronomical register 24: 15–17. Bibcode:1886AReg...24...15E.
  7. Elger, T. G. (1886). Selenographical Notes, June, 1886. Astronomical register 24: 150–152. Bibcode:1886AReg...24..150E.
  8. Lunar Impact Crater Database. Losiak A., Kohout T., O’Sulllivan K., Thaisen K., Weider S. (Lunar and Planetary Institute, Lunar Exploration Intern Program, 2009); updated by Öhman T. in 2011. Archived page.
  9. Wood C. A. (26 жовтня 2007). Before and after. lpod.org. Архів оригіналу за 16 жовтня 2014. Процитовано 1 березня 2015.
  10. Rimae Stadius. Gazetteer of Planetary Nomenclature. International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). 18 жовтня 2010. Архів оригіналу за 1 березня 2015. Процитовано 1 березня 2015.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.