Сталактит

Сталакти́т (від грец. σταλακτίτης — «натіклий по краплі») — мінеральне утворення циліндричної або конусоподібної форми, яке звисає зі стель печер або інших порожнин, чи рукотворних споруд на кшталт мостів. Синонім — Вапняк.

Крим. 2008 р.
Сталактити (зверху) та сталагміти (знизу)
Демонстрація росту сталактиту та сталагміту в лабораторних умовах.
Техногенні кальцієві натічники, зазвичай зустрічаються в бетонних конструкціях. В підвалах мають ідеально рівну форму в зв'язку з відсутністю вітру.

Історія

Терміни «сталактит» і «сталагміт» введені в науковий обіг у 1655 р. данським натуралістом Оле Ворвом.

Опис. Механізм утворення

Сталактити формуються від осаду кальциту та інших мінералів. Вода, знаходячи свій шлях крізь тверду породу, опиняється на стелі печери або порожнини, врешті, збираючись в краплю, вода падає вниз, залишаючи за собою невеличкий осад. З кожною краплею осад набирає вагу й розмір. На стелі утворюється мінеральний виступ — сталактит.

Краплі мінеральної води, падаючи зі сталактита формують на підлозі сталагміт. Вони «ростуть» разом, врешті, з'єднуються у середині, формуючи, таким чином, колону.

Механізм утворення кальцитових сталактитів такий. Вода розчиняє вапняк за хімічною реакцією:

Са(Мg)СО3 + Н2О + СО2 ↔ Са(Mg)2+ + 2НСО3-.

За певних умов реакція протікає у зворотному напрямку, вода випаровується, а карбонат кальцію відкладається на поверхні, що викликає ріст сталактиту. Відбувається він дуже повільно — десятки і сотні років. Довжина сталактитів сягає декількох метрів, іноді більше.

У загальному випадку сталактити можуть бути утворені і за іншим механізмом — льодяні, глиняні, ґіпсові, лавові сталактити.

Різновиди

Сталактит лавовий — звисаючий наріст, утворений розплавленою лавою, що просочилася зі стелі пустого лавового тунелю.

Див. також

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.