Кальцит

Кальцит (від лат. calx — «вапно») — породотвірний мінерал, карбонат кальцію острівної будови, клас карбонатів з хімічною формулою CaCO3. Один з найпоширеніших на Землі мінералів. Важливий породотвірний мінерал осадових порід (хемогенних і біогенних). Головна складова частина контактово- і регіонально-метаморфізованих вапнякових порід — кристалічних вапняків, мармурів, кальцифірів. Міститься в лужних магматичних гірських породах, в карбонатитах, в гідротермальних утвореннях і серед продуктів повторної мінералізації.

Кальцит
прозорий ромбоедр кальциту (ісландський шпат), родовище Китаю
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[1]
Абревіатура Cal[2]
Хімічна формула CaCO3
Клас мінералу карбонати
Nickel-Strunz 10 5.AB.05[3]
Dana 8 14.1.1.1
Ідентифікація
Колір безбарвний, молочний, рожевий, жовтий, коричневий, червонуватий
Форма кристалів найрізноманітніша (конкреції, ооліти, сталактити, агрегати тощо)
Сингонія тригональна
Спайність досконала {10-11}
Злам крихкий (конхоїдальний)
Твердість 2,75—3,50
Блиск скляний
Прозорість від напівпрозорого до матового
Колір риси білий, до сіруватої
Густина 2,6—2,8
Розчинність розчиняється в розведених кислотах
Оптичні властивості кристалів
Показник заломлення nω = 1,640 - 1,660
nε = 1,486
Подвійне променезаломлення δ = 0,154 - 0,174
Інші характеристики
Плавкість при 470°C перетворюється на арагоніт, при подальшому нагріванні розщеплюється на CO2 та вапно
Хімічні властивості легко реагує з кислотами
Подібні мінерали Арагоніт, доломіт.
Названо на честь Вапно[4]
Особливі характеристики Здатен до флюоресценції усіма барвами в ультрафіолетових променях, та фосфоресценції
 Кальцит у Вікісховищі
Модель кристалічної ґратки кальциту.
Сірими лініями показані межі одиничної комірки. Зелені кульки — Са, червоні — О, чорні — С

Для кальциту характерна текстура «конус в конус».

Назва і історія відкриття

Назву запропонував австрійський мінералог Вільгельм Гайдінгер у 1845 році. Як і для хімічного елементу кальцію назва походить від от лат. calx (calcis) — вапно.

Структура і склад

Хiмічна формула СаСО3. Склад у %: СаО — 56,03; СО2 — 47,97. Домішки: Со, Zn, Sr, Ва, Рb, Tr. Сингонія тригональна.

Умови формування

Кальцит — типовий мінерал середньо- і низькотемпературних гідротермальних родовищ. Походження мінералу можливе біогенне, хімічне, гідротермальне, метаморфічне та магматичне. Може виділятися у вигляді зернистих, сталактитоподібних, грудкуватих або землистих агрегатів. Утворюється при екзогенних процесах, відкладається з холодних вод у жилах, жеодах, карстових печерах. Також утворюється внаслідок біохімічних процесів при відмиранні нижчих організмів, які мають скелети з вуглекислого кальцію. Велика кількість кальциту відкладається з гарячих вод у гідротермальних жилах з сульфідами, а також у мигдалинах ефузивних порід разом з цеолітами, халцедоном, кварцом, баритом.

Використання

Вапняки, які складені переважно кальцитом, широко використовуються у виробництві цементу і вапна, як облицювальний і будівельний матеріал, як флюс в металургії, ісландський шпат — в оптиці.

Основній метод збагачення кальциту — флотація.

Різновиди
  • кальцит-агат (шаруватий агрегат, який складається з халцедону, кварцу і кальциту);
  • кальцит атласний (шпат атласний);
  • кальцит баріїстий (баритокальцит);
  • кальцит волокнистий (тонковолокниста відміна кальциту з шовковистим блиском у вигляді тонких кристалів, які розвиваються по пінакоїду);
  • кальцит димчастий (доломіт);
  • кальцит доломітовий (кальцит магніїстий);
  • кальцит жилкуватий (тонкожилкувата відміна кальциту з перламутровим блиском);
  • кальцит залізистий (відміна кальциту, в якій Fe2+ заміщує Са у співвідношенні Fe: Са = 1:4,5);
  • кальцит звичайний (кальцит);
  • кальцит кобальтистий (відміна кальциту з острова Ельба, що містить до 2 % СоО);
  • кальцит конкреційний (кальцит радіально-волокнистої будови з концентричною шаруватістю або смугастістю);
  • кальцит кременистий (кальцит піщанистий);
  • кальцит магнезіальний (доломіт);
  • кальцит магніїстий (відміна кальциту з невеликими домішками магнію);
  • кальцит марганцевистий (різновид кальциту, який містить до 16 % Mn);
  • кальцит мучний (глиноподібна відміна кальциту, яка складається з окремих дуже дрібних кристалів);
  • кальцит піщанистий (пойкілітовий кальцит, кристали якого містять захоплені при їх рості численні зерна кварцу);
  • кальцит пластинчастий (відміна кальциту у вигляді пластинок, звичайно сплюснутих);
  • кальцит радіїстий (відміна кальциту з незначним вмістом радію);
  • кальцит-родохрозит (перша назва мінерального виду, склад і властивості якого змінюються від кальціїстого різновиду (кальциту) до марганцевистого (родохрозиту); друга — суміш кальциту з родохрозитом);
  • кальцит свинцевистий (відміна кальциту, яка містить свинець у відношенні Pb: Ca = 1:8,5);
  • кальцит свинцево-цинковистий (кальцит зі скарнів родовища Карамазар (Середня Азія), який містить PbO — 0,27÷0,47 % і ZnO — 0,66÷0,88 %);
  • кальцит сірчистий (ольдгаміт–сульфід кальцію координаційної будови, CaS, Ca — 55,55; S — 44,45);
  • кальцит стронціїстий (відміна кальциту, яка містить до 4 % Sr);
  • кальцит цинковистий (відміна кальциту, яка містить до 4 % ZnO);
  • кальцит цинковисто-марганцевистий (відміна кальциту, яка містить до 4 % Zn і до 4 % Mn).

Галерея
  • Кристали кальциту inside a test of the cystoid Echinosphaerites aurantium (Middle Ordovician, північно-східна Естонія).
  • Великий монокристал кальциту з Iceberg claim, Діксон, Нью-мехіко. Добре видно ефект подвійне променезаломлення.
  • Місісіпський мергель (складений кальцитом) у Big Cottonwood Каньйон, Wasatch Mountains, Юта.
  • Thin section view of calcite crystals inside a recrystallized bivalve shell in a biopelsparite.
  • Кальцит, що містять ніобій (який надав йому блакитнуватий колір), Медфорд кар'єр, штат Меріленд.
  • Nailhead spar calcite.
  • Червонуваті ромбоедричні кристали кальциту з Китаю. Його червоний колір зумовлений присутністю заліза.
  • Calcite fluoresces blue under short wave ultraviolet light.

Див. також

Примітки
  1. International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (May 2017) — 2017.
  2. Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
  3. Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
  4. Handbook of Mineralogy — Mineralogical Society of America.

Література

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.