Станіслав Соколовський
Станіслав Соколовський (? — після 1570) — державний та військовий діяч, урядник Речі Посполитої, війт Києва в 1568–1570 роках. Не слід плутати зі Станіславом Соколовським, священиком, науковцем-теологом, проповідником ідей Ренесансу, що жив у цей час.
| Станіслав Соколовський | |
|---|---|
 {{{ім'я}}} | |
| Війт Києва | |
| 1568 — 1570 | |
| Попередник | Василь Черевчей |
| Наступник | Гаврило Рой |
| Народився |
невідомо |
| Помер |
не раніше 1570 |
| Підданство | Річ Посполита |
| Рід Соколовські | |
| Діти | один син |
Життєпис
Походив з польського шляхетського роду Соколовських. Його герб поки не встановлено (за різними версіями Помян, Сокола або Ґоздава). На думку низки дослідників, вже в 1552 році мав дім у Києві як офіцер замкової залоги. Відзначився в Лівонській війні. На дяку за це король Сигізмунд II 1568 року призначив Соколовського війтом Києва. Можливо також йому під час війни з Московським царством в Києві потрібен був досвідчений вояк.
На його прохання, що відповідало зацікавленості всіх міщан, київський каштелян Павло Сапєга 7 лютого 1568 року підписав розпорядження про передачу Труханового острова київському магістрату. Острів був відібраний у Пустинно-Микільського монастиря згідно з вироком великокнязівського суду та зобов'язанням мешканців острова сплачувати магістрату куничне мито. Король підтвердив повернення Труханового та сусіднього острова Муромця міщанам.
Намагався зберігати мирні стосунки з магістратом, спираючись на Стару раду, де місця радців посідали найзаможніші («патриціанські») роди. У 1569 році на тривалий час залишив Київ (причина невідома), призначивши субделегатом (виконувачем обов'язків війта) Устима Фіц-Кобизевича.
Остання згадка про Станіслава Соколовського відноситься до квітня 1570 року — у справі сеймового суду щодо пограбування козаками вірменських купців (підданих Османської імперії) з відома київського каштеляна Павла Сапіги. У травні того ж року Київ отримав право обирати війта з 4 кандидатур, після чого Станіслав Соколовський втратив посаду (його було звільнено королівським указом або за рішенням магістрату). Подальша доля невідома.
Родина
- Ян Соколовський, єнеральний возний київський.
Джерела
- Івакін Г. Ю. Історичний розвиток Києва ХІІІ — середини ХVІ ст. (історико-топографічні нариси). — К., 1996. — 272 с. — ISBN 5-85654-047-6.
- Білоус Н. О. Київ наприкінці XV — у першій половині XVII століття. Міська влада і самоврядування. — К. : Видавничій дім «Києво-Могилянська академія», 2008. — С. 102–103. — ISBN 978-966-518-450-8.