Старий Томас
Старий Томас або Старий Тоомас (ест. Vana Toomas) — один із символів і стражник міста Таллінн, столиці Естонії.[1] Флюгер у вигляді постаті старого воїна, звана Старим Томасом була поставлена на вершину шпиля талліннській міської ратуші у 1530 році.
Зберігається: | Талліннська ратуша |
---|---|
Старий Томас у Вікісховищі |
Легенда
Згідно з легендою, кожну весну в середньовічному Таллінні, на площі біля Великих Морських воріт, влаштовувалися змагання найкращих лучників міста. Найвлучнішому стрільцю, якому вдавалося вразити мішень — дерев'яну фігурку папуги, встановлену на верхівці високої жердини, вручався великий срібний кубок. І ось одного разу, коли високоповажні лицарі тільки-тільки вишикувалися в ряд і натягнули свої луки, папуга раптом несподівано звалився, пронизаний чиєюсь стрілою. Невідомим стрільцем виявився звичайний талліннський юнак — бідняк на ім'я Тоомас. Пустуна насварили як слід і змусили поставити мішень на колишнє місце. Однак новина вже встигла облетіти весь Таллінн, і мати Тоомаса приготувалася до найгіршого… На щастя, справа набула іншого обороту — юнака не покарали, а запропонували йому стати міським стражником, що на ті часи було величезною честю для бідняка.
Згодом Тоомас не раз виявляв героїзм у боях Лівонської війни і повністю виправдав довіру. А до старості відпустив собі розкішні вуса і став дивно схожий на бравого вояка, що підноситься на вежі Ратуші. З тієї пори флюгер на Ратуші називають «Старий Тоомас».[2].
Історія
У 1944 році в Старого Томаса потрапили під час бомбового нальоту. Спалений шпиль було реконструйовано, а нова копія Старого Томаса встановлена в 1952 році. У 1996 шпиль був оновлений і для охорони Таллінна було встановлено третю фігуру Старого Томаса.[3] Оригінальний флюгер зберігається у Міській Ратуші. Друга фігура, встановлена в 1952 році, виставлена в талліннському міському музеї.
Примітки
- Scandinavian Europe By Paul Harding, Mark Elliott; Page 219
- Ратуша. Стаття на офіційному сайті Таллінна
- Старий Томас на сайті www.tallinn.ee. Архів оригіналу за 17 жовтня 2007. Процитовано 20 травня 2011.