Старокостянтинівський ґебіт

Старокостянти́нівський ґебі́т, Старокостянти́нівська окру́га (нім. Kreisgebiet Staro Konstantonow) адміністративно-територіальна одиниця генеральної округи Волинь-Поділля Райхскомісаріату Україна з центром у Старокостянтинові, яка існувала протягом німецької окупації Української РСР.

Kreisgebiet Staro Konstantonow
Старокостянтинівський ґебіт
Держава Німецька імперія
Райхскомісаріат Україна
Генеральна округа Волинь-Поділля
Уряд
 - Ґебітскомісар штандартенфюрер СА
Курт Ролле
Площа
 - Повна 2330 [1] км²
Населення (1943)
 - Усього 131 796 [1]

Історія

Округу (ґебі́т) утворено 1 вересня 1941 опівдні[2] зі Старокостянтинівського, Грицівського, Остропільського і Старосинявського районів тодішньої Кам'янець-Подільської області.

Станом на 1 вересня 1943 Старокостянтинівський ґебіт поділявся на 4 німецькі райони: район Гриців (нім. Rayon Grizew), район Остропіль (нім. Rayon Ostropol), район Старокостянтинів (нім. Rayon Staro Konstantonow) і район Стара Синява (нім. Rayon Stara Sinjawa).[2]

9 березня 1944 року, в ході Проскурівсько-Чернівецької операції, окружний центр зайняли радянські війська.[3]

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.