Старосольський Станіслав Костянтинович

Станіслав Костянтинович Старосольський (1889 — 19??) — український дипломат. Перший секретар дипломатичної місії УНР в Швейцарії (1919—1921). Член НТШ, радник суду.

Станіслав Костянтинович Старосольський
Народився 1889(1889)
Львів
Помер 19??
Львів
Громадянство  УНР
Діяльність Правник
Відомий завдяки Дипломат
Alma mater Львівський університет

Життєпис

Випускник філії Академічної гімназії і правничого факультету Львівського університету, суддя. У Торговельній школі Товариства «Просвіта» у Львові викладав науки про торгівлю[1][2]. Був викладачем на юридичному факультеті Українського таємного університету у м. Львові (1921—1925)[3]. Обирався секретарем Правничої комісії при Історично-філософічній секції НТШ у Львові (1922—1936), очолював яку Володимир Старосольський.

Сім'я

  • Батько — Костянтин Миколайович Старосольський (1840—1909) — голова повітового суду, консультовий практикант ц.-к. намісництва, член ц.-к. староства.
  • Мати — Анна Шуман (Старосольська) (1864—1939)
  • Брат — Михайло Костянтинович Старосольський (1893—1920) — поручник УГА. Журналіст. Редактор «Козацького Голосу», тижневик, який виходив від 16-го березня 1919 р. в Кам'янка-Струмилівська як орган 1-го Галицького Корпусу. За Збручем в травні 1920 р. розстріляний більшовиками[4].

Автор наукових праць

  • Старосольський С. Правнича комісія при Історично-філософічній секції НТШ у Львові / С. Старосольський. — Л., 1928. — Ч. 1. — С. 57 — 58[5].

Джерела

  • Encyclopedia. Львівський національний університет імені Івана Франка: в 2 т. Т.2.: Л–Я, Львів: ЛНУ імені Івана Франка 2014, ss. 764+224

Галерея

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.