Старчак Іван Георгійович

Іва́н Гео́ргійович Старча́к (1905—1981) — полковник РА, фронтовий розвідник, командир диверсійно-розвідувального загону, заслужений майстер спорту СРСР.

Старчак Іван Георгійович
Народження 1905(1905)
Кременчуцький район, Полтавська область
Смерть 1981(1981)
Udelnayad, Раменський район, Московська область, РРФСР, СРСР
Країна Російська імперія СРСР
Партія КПРС
Звання  Полковник
Війни / битви
Нагороди
Заслужений майстер спорту СРСР
Медаль «За оборону Москви»
 Старчак Іван Георгійович у Вікісховищі

З життєпису

Народився 1905 року, місцем народження вказується село Олександрівка сучасного Кременчуцького району (хоча такого немає). 1907 року його батька «розжалували», сім'ю визначили на поселення в Забайкалля — у прикордонний Троїцькосавськ (сучасне місто Кяхта). 1915 року батька забрали на фронт Першої світової війни. Мама була змушена виховувати чотирьох дітей сама. 1920 року Іван вступає в комсомол та відразу стає червоноармійцем — вирушає на фронт громадянської війни, брав участь у вибитті білогвардійців із Кяхти, у боях із загоном барона Унгерна зазнав поранення. Того ж року поступив до школи військових розвідників — у місті Владивосток.

Кінцем 1920-х створив у місті комсомольський відділок, очолював «чонівців», також виступав у місцевому театрів. 1925 року переміг на першому республіканському святі фізичної культури. Після закінчення навчання в школі військової розвідки командував взводом кінної розвідки — в горах Хінгану, Сіхоте-Алінь, на островах в Японському морі.

1931 року вступає до Оренбурзького військового училища ім. Ворошилова, клас важкого бомбардування. По тому навчався на курсах льотчиків у Єйську. Служив у військовому з'єднанні в Західному Сибіру, де всерйоз зайнявся парашутизмом. Випробовував нові типи парашутів, першим у світі здійснив стрибок з літака, що зайшов у штопор, здійснював затяжні стрибки з малих висот.

Першим в СРСР здійснив 1000 стрибків з парашутом — 21 червня 1941 року, загалом на його рахунку 1096 стрибків.

В часі війни воював у складі Західного фронту, начальник парашутно-десантної служби. Загалом за час війни здійснив 122 вильоти та 12 рейдів в тил ворога у складі нічних бомбардувальників.

В жовтні 1941 року майор Старчак із загоном парашутистів прикривав фронт від наступу нацистів на ділянці Юхново — Подольськ. Згідно радянських даних, з 430 десантників живими лишилося 29. Згодом загін під його орудою займався диверсійними діями в тилу. Під час одного рейду кілька годин провів зимою у воді та відморозив ноги, однак лікар врятував частину кісток ноги. І вже через місяць після операції здійснив стрибок з парашутом. Німецько-радянську війну закінчив у Берліні.

По закінченні війни перебував у складі спецгруп НКВС, займався переслідуванням повстанців на теренах Західної України. По тому проходив службу у прикордонних військах. Після автомобільної аварії в 1952 році йде у відставку, однак парашутного спорту не покинув.

Нагороди

  • 2 ордени Леніна
  • 4 ордени Червоного Прапора
  • 2 ордени Вітчизняної війни
  • орден Червоного Прапора
  • заслужений майстер спорту СРСР (1949)
  • медаль «За оборону Москви»
  • почесний ветеран повітрянодесантних військ СРСР
  • почесний громадянин міста Кяхта
  • почесний громадянин міста Юхново.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.