Статор
Ста́тор (англ. stator від лат. sto — «стою») — нерухома частина електричної машини, що взаємодіє з рухомою частиною — ротором, виконує функцію магнітопровода.
Статор може бути постійним магнітом, або електромагнітом. У випадку, коли статор є електромагнітом, то обмотка, що утворює магнітне поле, називається обмоткою збудження, обмоткою підмагнічування або індуктором.
Статор складається з осердя та станини. Осердя виготовляється з ізольованих лаком листів електротехнічної сталі, що складені в пакети і закріплені в станині. У пази осердя прокладається статорна обмотка.
Інколи статор виконує додаткові технологічні функції. Наприклад, статор флотаційної машини — нерухомий багатолопатевий спрямовуючий апарат, призначений для рівномірного розподілу у флотаційній камері потоку пульпи, а також для додаткового диспергування повітряної фази.
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.