Статут Великого князівства Литовського 1529 року

Статут Великого князівства Литовського 1529 року (також Перший литовський статут, Старий литовський статут) — загальнодержавний звід законів Великого князівства Литовського, перша у тогочасній Європі офіційна кодифікація усіх галузей світського права. Статут містив норми як публічного, так і приватного права: державного, адміністративного, цивільного, кримінального, судово-процесуального тощо.

Необхідність підготовки Статуту була заявлена великим князем литовським Олександром у привілеї Волинській землі (1501) та зумовлювалася соціально-економічними і політичними процесами становлення станової монархії, а також ускладненням міжнародного становища Великого князівства Литовського, котре потребувало зміцнення політичної цілісності держави[1].

Статут 1529 року діяв до 1 березня 1566 року, а відтоді був замінений оновленою його редакцією — т. зв. Другим литовським статутом[2].

Історія підготовки проєкту Статуту

На початку XVI ст. у Великому князівстві Литовському був відсутній збірник законів, який би виконував роль єдиного права для усієї держави. Необхідність його появи була задекларована великим князем литовським Олександром у підтвердному привілеї Волинській землі (1501). А на Віленському сеймі 1514 року шляхта сама звернулася до князя, щоб той видав «права писані», котрі б підтвердили давні привілеї шляхетського стану. Однак, вище керівництво князівства не забезпечило жодних заходів, аби втілити це прохання. Великі магнати зосереджували у своїх руках усю повноту влади на місцях, тому не були зацікавлені у її законодавчому обмеженні.

На Гродненському сеймі 1522 року стани сейму знову звернулися до господаря литовського з просьбою видати письмові закони. Лише після цього великий князь з панами-радою вирішили розпочати кодифікаційний процес і доручити розробку майбутнього документу[3].

Подробиці обговорення проекту і сам його текст 1522 року не дійшли до нас. Припускають, що редакція законопроекту 1522 року була створена у великокнязівській канцелярії під керівництвом канцлера великого литовського Миколая Радзивілла Молодшого та його брата, земського маршалка князя Януша Радзивілла[1].

Планувалося видати цей закон вже у грудні 1522, а згодом, дата набрання ним чинності переносилася до схвалення на сеймі в Бересті (1524), однак редагування проекту статуту, доручене великому канцлеру та віленському воєводі Альбрехту Гаштольду, тривало аж до 1529 року.

Зрештою на Віленському сеймі 1528—1529 років текст закону було остаточно прийнято, і він став діючим правом з 29 вересня 1529 року.

Див. також

Примітки

Видання та дослідження

Видання

  • Статут Великого княжества Литовского 1529 года / Акад. наук БССР, Отд. правовых наук; под ред. К. И. Яблонскиса; подгот. П. Ф. Крапивин; пер.: К. И. Яблонскис [и др.]. — Минск: Изд-во Акад. наук БССР, 1960. — 253 с.
  • Статути Великого князівства Литовського: у 3-х томах. Том 1: Статут Великого князівства Литовського 1529 року / Ред. С. Ківалов та ін. — Одеса: Юридична література, 2002. — 464 с.

Дослідження

  • Jonynas I. Pirmasis Lietuvos Statutas 400 metų sukaktuvių proga. — Kaunas 1930.
  • Koranyi K. O niektórych postanowieniach karnych Statutu Litewskiego z. r. 1529 // Księga pamiątkowa ku uczczeniu czterechsetnej rocznicy wydania pierwszego Statutu Litewskiego. — Wilno, 1935. — S. 123—157.
  • Литовский статут 1529 г. и его источники // в кн.: Пичета В. И. Белоруссия и Литва XV—XVI вв.: исследования по истории социально-экономического, политического и культурного развития. — М.: Изд. АН СССР, 1961. — 815 с. — С. 503—521.
  • Первый Литовский Статут (1529 г.) = Pirmasis Lietuvos Statutas (1529 m.) / С. Лазутка, И. Валиконте, Э. Гудавичюс. — Вильнюс: Марги раштай, 2004. —522 с.
  • Статут Вялiкага княства Лiтоўскага 1529 года — падмурак развiцця беларускай дзяржаўнасцi i канстытуцыяналiзму (да 480-годдзя прыняцця): зб. навук. арт. — Мiнск: РIВШ БДУ, 2009.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.