Стація (екологія)

Стація (від лат. statio — «місцеперебування») в екології — певна ділянка простору, яка володіє сукупністю умов (рельєфу, клімату, їжі, притулку тощо), необхідних для існування і проживання на ньому певного виду тварин. Найчастіше вживається стосовно наземних тварин.

Стацією у більш вузькому сенсі прийнято називати ділянку, що використовуються тваринами з певною метою (гніздова, кормова стації тощо), або в певний час дня чи року (денна, нічна, сезонна стації).

Характерні для кожного виду стації розташовуються в межах видового ареалу мозаїчно. У зв'язку з цим ареал виду ніколи не буває заселений повністю. Окремі стації, заселені видом, можуть характеризуватися рядом відмінностей в особливостях рельєфу, рослинності тощо. Тобто вид зазвичай володіє набором стацій, деякі з яких можуть мати різне значення в житті тварин.

В екології важливий принцип зміни стацій: особини одного й того самого виду в різних географічних зонах обирають різні стації (відносно сухі та теплі на півночі й відносно вологі та прохолодні на півдні)[1][2][3]. Добре простежується на багатьох групах ґрунтових безхребетних[2]. Найбільш чітко сформульований Г. Я. Бей-Бієнко (1930) за дослідженнями акридоідей Західного Сибіру, але ще 1907 року відмічений для рослин Б. О. Келлером та М. О. Дімо[2].

Примітки

Воронин А. Г. О секторной смене стаций у некоторых видов жужелиц (Coleoptera, Trachypachidae, Carabidae) лесной зоны Палеарктики // Экология. — 2011. — Т. 4 (3 листопада). — С. 314–316.
Гиляров М. С. Экологические принципы эволюции наземных животных. Избранные труды. — М. : Товарищество научных знаний КМК, 2012. — С. 510. — ISBN 9785040632718.
Озерский П. В. О концепции экологической ниши Хатчинсона: противоречие и путь его устранения // Научные труды кафедры зоологии (Российский государственный педагогический университет имени А. И. Герцена). Функциональная морфология, экология и жизненные циклы животных. — Санкт-Петербург, 2006. — Вип. 6 (3 листопада). — С. 137–146.

Література

Большой энциклопедический словарь «Биология». — под ред. М. С. Гилярова, М.: Большая российская энциклопедия, 1998. ISBN 5-85270-252-8

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[Voronin_2011-1] Воронин А. Г. О секторной смене стаций у некоторых видов жужелиц (Coleoptera, Trachypachidae, Carabidae) лесной зоны Палеарктики // Экология. — 2011. — Т. 4 (3 листопада). — С. 314–316.

[Gilarov_2012-2] Гиляров М. С. Экологические принципы эволюции наземных животных. Избранные труды. — М. : Товарищество научных знаний КМК, 2012. — С. 510. — ISBN 9785040632718.

[Ozersky_2006-3] Озерский П. В. О концепции экологической ниши Хатчинсона: противоречие и путь его устранения // Научные труды кафедры зоологии (Российский государственный педагогический университет имени А. И. Герцена). Функциональная морфология, экология и жизненные циклы животных. — Санкт-Петербург, 2006. — Вип. 6 (3 листопада). — С. 137–146.