Сташкевич Володимир Омелянович

Почесна відзнака «Війська ППО країни»

Народився 3 березня 1939 року в селі Сташкевичі Овруцького району Житомирської області. Батько Омелян Олександрович (1918—1988) — учасник ІІ світової війни, де був важко поранений, кавалер Ордену вітчизняної війни. Мати Єлизавета Пилипівна (1915—1998) працювала у Зарічанській сільській раді (село Заріччя Овруцького району Житомирської області).

У 1956 році закінчив Овруцьку середню школу № 4.

1956—1959 студент Мироцького ветеринарного технікуму, де активно займався спортом, грав у складі футбольної команди технікуму.

Нагрудна відзнака «Почесний радист СРСР»

У 1959 році призваний до лав Збройних Сил СРСР, де проходив строкову службу у 150-му окремому гвардійському батальйоні зв'язку (128 гв. мсд 38 А).

У 1960 році зарахований у Горьковськоє (сьогодні — Нижній Новгород) вище військове командне училище зв'язку, яке закінчив з відзнакою у 1963 році.

З 1963 по 1989 роки проходив військову службу у військових частинах та з'єднаннях Військ ППО.

1966—1970; 1975—1980 роки у проходив військову службу у складі Групи радянський військ у Німеччині. Відзначений Головнокомандувачем Групи радянських військ у Німеччині генералом армії Івановським Є. П. «за багаторічну сумлінну плідну працю, високий професіоналізм, вагомий особистий внесок у розвиток Збройних Сил…».

У 1989 році звільнений у запас і активно займався громадською діяльністю у складі Спілки Офіцерів України.

З 1999 року у відставці.

Має сина, доньку і трьох онуків.

Нагрудний знак Грамота Президії Верховної Ради Української РСР

• Грамота Президії Верховної Ради УРСР
• Відзнака Почесний радист СРСР
• Почесна відзнака «Війська ППО країни»
• Медаль «За воїнську доблесть»
• Медаль «Ветеран Збройних Сил СРСР»
• Почесна відзнака Товариства німецько-радянської дружби
• Почесна грамота Центрального правління Товариства німецько-радянської дружби (DSF)
• 8 медалей Міністерства Оборони і Генерального штабу Збройних Сил СРСР.

• Сташкевичі
• Група радянських військ у Німеччині