Степанов Григорій Васильович

Григорій Степанов народився 22 листопада 1927 року у Ленінграді. Після закінчення десяти класів школи працював слюсарем на одному з свердловських заводів. У 1945 році Степанов був призваний на службу у Робітничо-селянську Червону Армію. У 1952 році закінчив курси удосконалення офіцерського складу. До осені 1956 року гвардії лейтенант Григорій Степанов служив на території Румунії, командував стреліцьким взводом 104-го гвардійського механізованого полку 33-й гвардійської механізованої дивізії Окремої механізованої армії[1].

У жовтні 1956 року у складі своєї дивізії Степанов вступив на територію Угорської Народної Республіки та взяв активну участь у боях з угорськими повстанцями. У боях на вулицях Будапешту взвод Степанова завдав повстанцям великих втрат, при цьому зберігши життя багатьом мирним будапештцям[1].

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 18 грудня 1956 року за «мужність та відвагу, проявлені при виконанні військового обов'язку» гвардії лейтенант Григорій Степанов був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу з врученням ордену Леніна та медалі «Золота Зірка» за номером 10810[1].

У 1964 році Степанов закінчив Одеське загальновійськове командне училище. У 1970 році у званні майора він був звільнений у запас. Проживав у Донецьку, помер 22 лютого 1993 року[1].

Був також нагороджений рядом медалей[1].