Стефан (Левинський)
Стефа́н Леви́нський (пол. Stefan Lewiński; 19 грудня 1736, с. Драгомирчани — 23 січня 1806) — єпископ Української Греко-Католицької Церкви; з 26 червня 1797 року — єпископ Луцький і Острозький.
| Стефан Левинський | ||
| ||
|---|---|---|
| 26 червня 1797 — 23 січня 1806 | ||
| Обрання: | 9 грудня 1787 як коад'ютор | |
| Церква: | Українська Греко-Католицька Церква | |
| Попередник: | Михайло Стадницький | |
| Наступник: | Григорій Коханович | |
| Освіта: | Львівська колегія | |
| Народження: | 19 грудня 1736 с. Драгомирчани, Галичина | |
| Смерть: | 23 січня 1806 (69 років) | |
| Єпископська хіротонія: | бл. 1788 | |
| Нагороди: |
| |
Життєпис
Народився 19 грудня 1736 р. в с. Дрогомирчани (тепер Драгомирчани) (тепер Івано-Франківська область, Тисменицький район). Навчався у Львівській колегії отців єзуїтів упродовж 1757-1763.[джерело?]
Від бл. 1775 р. був секретарем Кабінету короля. 3 грудня 1787 польський король надіслав пропозицію папі поставити єпископа Стефана Левинського, який на той час був єпископом-помічником Києва (1784—1791), коад'ютором єпископа Михайла Стадницького та адміністратором Луцької єпархії. Король просив, щоб прийняття монашого постригу не було обов'язковим, хоча чин василіян сильно на цьому наполягав. Папа дав дозвіл 9 грудня 1787.[1]
Посилання
- Блажейовський Д. Ієрархія Київської церкви (861-1996). – Львів : Каменяр, 1996. – С. 265.
Джерела
- Левинський Степан // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — Т. 4. — С. 1264.