Стибіконіт

Стибіконіт (англ. stibiconite, stibioconite) — мінерал, гідроксид стибію координаційної будови.

Стибіконіт
Загальні відомості
Статус IMA сумнівний (Q)[1][2]
IMA-номер IMA2013 s.p.
Nickel-Strunz 10 4.DH.20
Dana 8 44.1.1.1
Ідентифікація
Сингонія кубічна сингонія
Інші характеристики
Названо на честь стибій[3],
порошок[3]
 Стибіконіт у Вікісховищі
Стибіконіт

Назва — від стиб… і грецьк. «коніа» — порох, порошок (F.S.Beudant, 1832).

Синоніми: гідросервантит, гідроромеїт, стибіаніт, стибіліт, стибіоконіт, стибіоліт, стибіт, стибліт, фольгерит.

Опис

Хімічна формула: Sb3O6(OH).

Містить (%): Sb — 74,5; O — 19,9; H2О — 5,6. Домішки — Са.

Сингонія кубічна. Гексоктаедричний вид. Форми виділення: зливні, щільні або порошкуваті маси, аґреґати, кірки, грона, нирковидні утворення. Псевдоморфози по антимоніту. Густина 5,58. Тв. 4-6. Колір блідо-жовтий до білого. Блиск перламутровий, опалоподібний, скляний. Ізотропний. Прозорий. Зустрічається в стибієвих рудах, в стибієвих вохрах з валентинітом. Рідкісний.

Поширення

Знахідки: Віллафранка, Ігуерас (Іспанія), Сігуаньшань (Китай), Красноярський край (РФ).

Різновиди

Розрізняють:

  • стибіконіт арсенистий, арсенстибіконіт (різновид стибіконіту, в якому Sb частково заміщений As, містить до 1 % As2O3).

Див. також

Примітки
  1. International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (December 2014) — 2014.
  2. Atencio D., Christy A. G. Clarification of status of species in the pyrochlore supergroup // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2013. — Vol. 77, Iss. 01. — P. 13–20, 13–20. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MINMAG.2013.077.1.02
  3. Chester A. H. A Dictionary of the Names of Minerals: Including their History and Etymology — Forgotten Books. — ISBN 978-1-333-71917-3

Література

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.