Струминний насос

Струминни́й насо́с рос. насос струйный; англ. ejector [jet] pump, нім. Treibmittelpumpe f, Strahlpumpe f — струминний апарат, насос тертя, в якому рідина, що транспортується, здобуває енергію від потоку робочої рідини з більшим енергетичним потенціалом.

Струминні насоси, конструктивно пристосовані для всмоктування різних гідросумішей, називають гідроелеваторами. Застосовуються в гідромеханізації для земляних та гірничих робіт, для водовідливу з шахт та котлованів, для видалення золошлаків на теплових електростанціях, на підприємствах металургійної та хімічної промисловості. Відзначаються простотою експлуатації, надійністю та довговічністю в роботі. Суттєвою вадою струминних насосів є низький коефіцієнт корисної дії, який на гірничих підприємствах не перевищує 20 — 30 %. Висота всмоктування для води і гідросумішей невеликої концентрації — до 8 м. Різновидом струминних насосів є ежектори, коли вони застосовуються для відсмоктування, та інжектори — для нагнітання. На об'єктах гідромеханізації струминні насоси використовуються для заливки водою землесосів та великих відцентрових насосів, що подають воду до гідромоніторів та гідроелеваторів, для розвантаження нерудних матеріалів з барж, при проходці кесонів, шахтних колодязів та ін. Первинним призначенням інжекторів було подавання води до парових котлів за рахунок енергії водяної пари, але пізніше до них почали відносити різного роду нагнітачі (наприклад, пристрої, що застосовуються на всмоктуючих лініях землесосів і сприяють подачі ґрунту до робочого колеса).