Гідросуміш
Гідросу́міш ( англ. slurry, нім. Trübe f) — механічна суміш води з частинками твердого матеріалу, наприклад, гірської породи. При мокрому збагаченні корисних копалин Г. називають пульпою.
Загальний опис і класифікація
Г. характеризується концентрацією твердої фази і густиною.
Г. розрізняють в залежності від розміру твердих частинок d:
- колоїдні d<1 мкм (нетипові для гірн. виробництва);
- структурні — d =1—50 мкм; тонкодисперсні d = 50—150 мкм;
- грубодисперсні — d від 100—150 мкм до 1,5—2 мм;
- неоднорідні грубодисперсні d>1,5—2 мм (іноді до 75 мм і вище);
- полідисперсні — з частками широкого діапазону крупності.
Українськими вченими запропонована інша класифікація для вугільних Г.:
- ультратонкі — d<50—70 мкм (зона перегину кривої «зовнішня питома поверхня — діаметр зерен»), тонкі — d=70—150 мкм,
- дрібнодисперсні 1000>d>150 мкм і
- грубодисперсні d>1 мм, а також
- полідисперсні.
Переваги цієї класифікації — прив'язка до технологічних процесів збагачення вугілля. Ультратонке вугілля ефективно збагачується селективною аґломерацією, флокуляцією; тонкі та дрібнодисперсні класи — флотацією; грубодисперсні та полідисперсні — гравітаційними методами.
Основні характеристики
Концентрація гідросуміші (%) – відношення маси (масова концентрація) або об'єму (об’ємна концентрація) твердого матеріалу до маси або об'єму гідросуміші.
Швидкість гідросуміші – середня швидкість переміщення гідросуміші по трубах або у відкритому потоці.
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3. (С.?)
- Світлий Ю.Г., Білецький В.С.. Гідравлічний транспорт (монографія). – Донецьк: Східний видавничий дім, Донецьке відділення НТШ, «Редакція гірничої енциклопедії», 2009. – 436 с. ISBN 978-966-317-038-1 (С.?)