Стріла часу (роман Бердника)

«Стріла часу» — науково-фантастичний роман радянського українського письменника Олеся Бердника, вперше надрукований 1960 року.

Стріла часу
Стріла часу
Жанр наукова фантастика
Автор Олесь Бердник
Мова українська
Опубліковано 1960
Видавництво Молодь

Сюжет

Маленький хлопчина Василько, який доглядає кіз сільського багача вуйка Данила, сидить на скелястому березі Дністра. За свою роботу хлопчина отримує платню у вигляді дрантя, в яке він одягнений, та шмат хліба. При цьому він читає «З гармати на місяць» Жюля Верна і «Популярна астрономія» Фламаріона. Минає багато років. Одного разу літньої ночі, біля багаття на березі Дніпра йде палка суперечка про можливість життя на інших планетах. Студент Василь Горовий та професор Іван Діжа не можуть прийти до спільної думки. Одного разу вони знаходять у лісі загадковий інопланетний артефакт. Хлопець залишає діда Данила та кохану Оксану й разом з професором Діжою відправляється в мандрівку до краю Метавсесвіту й повертаються на Землю через 25 років.

Особливості роману

У романі можна побачити химерне переплетіння ідей суспільного прогресу й трансгуманізму. Характерними у цьому відношенні є два суспільства, показаних у книзі. Перше — мешканці далекої галактики, що давно обігнали земне людство у своєму розвитку, які здійснили Велику Революцію. Велика Революція — це кардинальна зміна своєї природної сутності. Підступивши до своєрідного бар'єру росту у вигляді тілесних обмежень, мешканці далекої планети перебудували свої тіла, відмовилися від споживання тваринної їжі. Згодом їх наука розв'язала проблему старіння. Смерть залишилася, проте кожен із мешканців цієї цивілізації помирає лише тоді, коли виконує своє глобальне життєве призначення, пройде свою дорогу буття. Власне, усе це дало змогу трансформувати свою, людську природу й колонізувати великі космічні простори. Проте в кінці книги ця цивілізація прийшла до того, що усвідомила, якою хибою є відхід від природи, стала жити у гармонії з давно покинутою колискою — планетою, яка знову заселяється розумними мешканцями. Друге суспільство — мешканці «мандрівної планети», що прилетіла до Сонячної системи і вбудувалася в орбіту Землі (по той бік Сонця). На цій планеті також панує комунізм[1][2].

Переклади

У 2017 році М. Теракотін переклав роман російською мовою.

Примітки
  1. Гриценко, М. Утопії: образи світлого майбутнього у фантастиці // Українська культура. — 2019. — № 1-3 [тематичний номер «Феномен фантастики»]. — С. 24.
  2. Гриценко, Н. Научная фантастика, коммунизм и постчеловечество. Историко-литературный обзор // Млечный Путь, XXI век. — 2021. — № 1. — С. 165.(рос.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.