Студениця (монастир)

Студениця
Студениця
	43°29′12″ пн. ш. 20°31′53″ сх. д.
Країна	Сербія
Розташування	Район Рашкаd
Тип	монастир
Площа	1,16 га
Стиль	Рашський стиль
Дата заснування	12 століття
	Студениця Студениця (Сербія)
	Медіафайли у Вікісховищі

Монастир Студениця (серб. Манастир Студеница/Manastir Studenica) — сербський православний монастир, що знаходиться за 39 км від міста Кралево. Один з найбільших і багатших сербських православних монастирів.

Стефан Неманя — засновник монастиря, фреска в монастирі Студениця

Стефан Неманя, основоположник середньовічної сербської держави, заснував Студеницю в 1190 році. Усередині укріплених стін монастиря знаходяться дві церкви: церква Богородиці і церква Іоакима і Анни. Обидві церкви побудовані з використанням білого мармуру. Головна визначна пам'ятка монастиря — фрески візантійського стилю, що датуються XIII і XIV століттями. У 1986 році ЮНЕСКО внесло Студеницю в список Світової спадщини.

Історія

Монастир з північно-західної сторони

Деталі церковного оздоблення

Монастир Студениця присвячений Успінню Богородиці. Перша стадія будівництва була завершена навесні 1196 року, коли Стефан Неманя відмовився від трону і оселився в монастирі. Коли пізніше він перебрався в Хіландар його син і наступник Стефан II Неманич прийняв турботу про Студениці на себе. Неманя помер у Хіландарі в 1199 році, і його третій син, Сава, після примирення братів Стефана II Неманича і Вука, перемістив мощі отця в Студеницю. Під заступництвом Сави Студениця стала політичним, культурним і духовним центром середньовічної Сербії. Крім інших своїх справ Сава склав богослужбовий статут Студениці, в якому він описав життя свого батька.

Студениця була об'єктом турботи і наступних членів династії Неманичів. Король Радослав додав до церкви притвор, а король Мілутін побудував невелику церкву святих Іоакима і Анни.

З моменту падіння останніх середньовічних Сербських держав у 1459 році турки часто нападали на монастир. Перша значна реставрація була завершена в 1569 році, коли фрески Церкви Богородиці були перефарбовані. На початку XVII століття, землетрус і пожежа пошкодили монастир. Значна частина культурної спадщини була втрачена назавжди.

Архітектура

Монастир Студениця

Розп'яття, фреска з церкви Богородиці

Фреска на який король Мілутін з моделлю Королівської церкви у Студениці

Церква Богородиці — однонефна, з куполом у центральній частині. Зі східного боку закінчена тригранної абсидою, в той час як притвор витягнуть на захід. Також є вестибюлі на північній і південній стороні. У 1230-х роках був доданий великий притвор. Фасади були облицьовані плитами з білого мармуру, а інтер'єр був викладений блоками з туфу. Зовні церква гармонійно поєднує два стилі романський і візантійський. Це поєднання, в кінцевому підсумку, сформувало унікальний стиль архітектури, відомий як рашківський стиль.

З північно-західного боку від церкви Богородиці знаходиться церква Іоакима і Ганни, відома також, як Королівська церква, на честь свого засновника, короля Мілутіна. Вона була зведена в 1314 році, має форму хреста, над церквою зведений восьмикутний купол. Побудована з каменю і туфу. Комплекс Студениці включає в себе церква Св. Миколая. Ця невелика церква містить всередині фрески XII або початку XIII століття. Між Королевською церквою і церквою Св. Миколая знаходиться фундамент церкви, присвяченій Св. Івану Хрестителю. На захід від Церкви Богородиці розташована стара трапезна, побудована з кругляків під час Св. Сави. Нарешті, на західній стороні комплексу знаходиться дзвіниця, зведена в XIII столітті. Раніше всередині неї була каплиця, але зараз можуть бути видні тільки останки фресок.

На північ від трапезної розташовані монастирські келії XVIII століття, де знаходиться музей і виставка експонатів Студениці. Проте часті війни і грабежі істотно зменшили скарбницю монастиря.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.