Стура Карлсе
Стура Карлсе (швед. Stora Karlsö) — острів у Швеції, розташований за 6,5 км на захід від Готланду. Адміністративно відноситься до Готландського лену. Має морське сполучення з Клінтехамном. Має статус заповідника.
Стура Карлсе | |
---|---|
швед. Stora Karlsö | |
Географія | |
57°17′07″ пн. ш. 17°58′20″ сх. д. | |
Місцерозташування | Балтійське море |
Акваторія | Балтійське море |
Група островів | Karlsöarnad |
Площа | 2,35 км² |
Довжина | 1,5 км |
Ширина | 2 км |
Найвища точка | 51,6 м |
Країна | |
Швеція[1][2] | |
Адм. одиниця | Ґотланд[1][2] |
Населення |
|
Вебсайт |
storakarlso.se/english/ storakarlso.se |
Стура Карлсе Стура Карлсе (Швеція) | |
Стура Карлсе у Вікісховищі |
Географія
Площа острова становить 2,35 км². За формою він нагадує прямокутник, а його ландшафт являє собою плато у вигляді підкови. Найвища точка острова лежить на висоті 51,6 м над рівнем моря. Західна частина плато - Мармурбергет - височить над морем на 45 м.
Острів Стура Карлсе утворений з гірських порід силурійського періоду, вік яких приблизно 400 млн років. Море промило в прибережних скелях три десятка печер, деякі з яких глибиною більше 20 м.
Флора
На острові сотні років паслися вівці, і до кінця XIX століття він майже втратив свій рослинний покрив. Однак в 1887 році вівці були вивезені з острова, і з тих пір рослини могли рости тут без перешкод. Зараз на острові росте ясен, клен та горобина. Ялівець, який в кінці XIX століття практично зник з острова, зараз можна зустріти на ньому майже повсюдно, а в деяких місцях він навіть утворює густі, важкопрохідні зарості.
У 1995 році, щоб трохи сповільнити заростання острова і допомогти потребуючим захисту рослин і тварин, на деяких ділянках Стура Карлсе знову почали випас овець.
Зараз на острові росте 400 видів судинних рослин, в тому числі солонечник, весняний горицвіт і орхідеї. Стура Карлсе і сусідній острів Лілла Карлсе - єдине місце в Скандинавії, де росте латук дібровний.
Фауна
На острові гніздиться велика кількість кайри тонкодзьобої (7500 пар) і гагарок (1700 пар). Тут також зустрічається безліч дрібних птахів, серед яких берестянка звичайна, чечевиця, кропив'янка рябогруда і мала мухоловка.
До кінця XIX століття пташиний світ острова виявився на межі знищення. З ініціативи Віллі Веллера (1848-1927) в 1880 році було створено акціонерне товариство Jagt- och Djurskyddsförenings AB, головною метою якого стала турбота про збереження природи Стура Карлсе. Зараз компанія володіє більшою частиною острова і займається організацією туристичних турів.
Історія
У печерах острова було зроблено безліч знахідок часів кам'яної доби. Найбільш відома печера Стура Фервар, в якій дослідники ще в кінці XIX століття виявили кам'яні і кістяні знаряддя, а також залишки кераміки. У мезолітичних мешканців печери Стура Фервар були виявлені мітохондріальні гаплогрупи U4b1 і U5a1[3] і Y-хромосомна гаплогрупа I1-M253[4]. Крім того, на острові були зроблені знахідки часів бронзової та залізної доби.
Пам'ятки
На Стура Карлсе розташовується маяк, введений в дію ще в 1887 році. З 1966 року тут також працює музей, основна експозиція якого присвячена темі «Людина і природа на Стура Карлсе».
Література
- Berg B.. Stora Karlsö: en bok om hafvets fåglar. — 1915.
- Ejendal B. Stora Karlsö: fåglarnas och blommornas ö. — 1997
- Grotten Stora Förvar På Stora Karlsö. Undersökt Af Lars Kolmodin Och Hjalmar Stolpe. Beskrifven Af B. Schnittger. Teckningarna Utförda Af O. Sörling. — 1913.
- Jacobson R., Larje R. Stora Karlsö: människor, verksamheter och händelser kring en ö. — 2005.
Примітка
- Protected Areas (Nature Reserves) — 2015.
- Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
- Skoglund, P. et al. (2014), Genomic diversity and admixture differs for Stone-Age Scandinavian foragers and farmers, Science
- Torsten Günther et al. Population genomics of Mesolithic Scandinavia: Investigating early postglacial migration routes and high-latitude adaptation, 2018
Посилання