Стюарт Бінгем
Стюарт Бінгем (англ. Stuart Bingham; нар. 21 травня 1976 року) — англійський професійний гравець у снукер, чемпіон світу 2015 року.[1]
Народився |
21 травня 1976 (45 років) Бесілдон, Ессекс, Англія |
---|---|
Громадянство | Англія |
Прізвисько (нікнейм) | Куля, що біжить (англ. Ball-run) |
Професійна кар'єра | 1995- |
Найвищий рейтинг | № 2 |
Поточний рейтинг | 13 |
Призові гроші | GBP 3,431,355 (на 9 травня 2021 року) |
Найвищий брейк | 147 (8 разів) |
Кількість сенчурі | 508 |
Перемоги на турнірах | |
Усього перемог | 18 |
Чемпіонати світу | 1 (2015) |
Інші рейтингові турніри | 5 |
Інші турніри | 12 |
Коротка біографія
Ще 20-річним аматором, Стюарт Бінгем виграв у 1996 році чемпіонат світу з снукеру IBSF.[1] У перші роки його професійної кар’єри він не мав постійних успіхів. Лише у віці 35 років він виграв свій перший рейтинговий титул на Australian Goldfields Open 2011, що допомогло йому вперше увійти до топ-16 у світового рейтингу.[1]
У віці 38 років Бінгем виграв чемпіонат світу 2015 року, обігравши у фіналі Шона Мерфі 18–15 і став найстаршим в історії снукеру серед тих, хто вперше здобув титул чемпіона світу. Стюарт також став другим після Кена Догерті, хто виграв світові титули як на аматорському, так і на професійному рівні.[2]
Він виграв свій другий титул Потрійної Корони на Мастерсі 2020 року, перемігши Алі Картера з рахунком 10–8 у фіналі і у віці 43 років та 243 днів він замінив Рея Ріардона як найстаршого чемпіона Мастерса.[3]
Стюарт Бінгем є плідним брейкбілдером і за свою кар'єру зробив більше 500 сенчурі-брейків, серед яких 8 стали максимальними (147 очок). Це четвертий результат після Ронні О'Саллівана (15), Джона Гіггінса (12) та Стівена Хендрі (11).[1]
Віхи кар'єри
2000 рік. Дебютує на чемпіонаті світу і перемагає Стівена Хендрі з рахунком 10-7.[1]
2005 рік. Досягає чвертьфіналу чемпіонату Великої Британії, перемігши на цьому шляху Метью Стівенса з рахунком 9-3.[1]
2011 рік. Виграє свій перший рейтинговий титул, обігравши Марка Вільямса 9-8 у фіналі Australian Open.[1]
2012 рік. Переміг у Прем'єр-лізі, в фіналі розгромивши Джадда Трампа 7-2.[1]
2013 рік. Досягає першого чвертьфіналу в Crucible, перш ніж програти Ронні О’Саллівану.[1]
2014 рік. Виграє свій другий рейтинговий титул, перемігши Марка Аллена з рахунком 10-3 у фіналі Shanghai Masters.[1]
2015 рік. Насолоджується найкращим моментом у кар’єрі, вигравши чемпіонат світу.[1]
2017 рік. Здобуває титул Welsh Open, перемігши у фіналі Джадда Трампа 9-8.[1]
2018 рік. Виграє свій п’ятий рейтинговий титул на English Open, обігравши Марка Девіса 9-7. Досягає півфіналу чемпіонату Великої Британії.[1]
2019 рік. Шостий рейтинговий титул здобув на Gibraltar Open, коли він обіграв Раяна Дея 4-1.[1] Робить два максимальні брейки на China Open та Northern Ireland Open.[3]
2020 рік. Виграє свій другий титул Потрійної Корони на Masters, обігравши Алі Картера з рахунком 10-8 в чудовому фіналі і здобуває головний приз у розмірі 250 000 фунтів стерлінгів.[3]
2021 рік. Досягає півфіналу чемпіонату світу, де програє в напруженому матчі проти Марка Селбі 15-17.[1]
Особисте життя
Стюарт Бінгем одружився з Мішель Шабі в 2013 році.[4] У пари є син Ше (2011 р.н.) і донька Марні Роуз (2017 р.н.).[5]
Крім того в Мішель є ще одна донька Мішель Теган (2003 р.н.) від першого шлюбу.[5]
Колись Бінгем був захопленим гольфістом-аматором, але вирішив менше грати в гольф, щоб зосередитись на снукері.[6]
Стюарт є прихильником англійської футбольної команди «Вест Гем Юнайтед».[6]
Примітки
- CueTracker - Career Total Statistics For Stuart Bingham - Professional Results - Snooker Results & Statistics. cuetracker.net. Процитовано 9 травня 2021.
- Стюарт Бингем: "Моя история" · TOP-SNOOKER. TOP-SNOOKER (ru-RU). 12 січня 2021. Процитовано 7 червня 2021.
- Stuart Bingham. World Snooker (амер.). Процитовано 9 травня 2021.
- Seven things you didn’t know about snooker’s world champion. www.yorkshirepost.co.uk (англ.). Процитовано 7 червня 2021.
- New Arrival For Bingham. World Snooker (амер.). 15 січня 2017. Процитовано 7 червня 2021.
- The A-Z of Stuart Bingham. World Snooker (амер.). 11 вересня 2015. Процитовано 7 червня 2021.