Стіліануді Олександр Миколайович
Олекса́ндр Микола́йович Стіліануді (нар. 25 січня 1868, Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія — пом. 3 грудня 1948, Одеса, Українська РСР, СРСР) — український живописець, грек за національністю.
Олександр Миколайович Стіліануді | ||||
---|---|---|---|---|
![]() | ||||
Народження |
25 січня 1868 Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія | |||
Смерть | 3 грудня 1948 (80 років) | |||
Одеса, Українська РСР, СРСР | ||||
Поховання | Друге християнське кладовище Одеси | |||
Національність | грек | |||
Країна |
![]() ![]() | |||
Жанр | живопис | |||
Навчання | Петербурзька академія мистецтв | |||
Діяльність | художник | |||
Напрямок | пейзаж | |||
Вплив | Киріак Костанді, Ілля Рєпін, Павло Чистяков | |||
Працівник | Одеська державна академія будівництва та архітектури | |||
|
Життєпис
Олександр Миколайович Стіліануді народився 25 січня 1868 року в українському місті Одеса, що на той час входило до складу Херсонської губернії Російської імперії.
Закінчив грецьке комерційне училище, Малювальну школу при Одеському товаристві образотворчих мистецтв, з двома медалями — Академію мистецтв у Санкт-Петербурзі; вчився у Кіріака Костанді, Іллі Рєпіна та Павла Чистякова.
Тривалий час викладав малювання в середніх навчальних закладах Одеси, у 1930-их роках — в Одеському інженерно-будівельному інституті та в художньому училищі (1940 рік). У нього брали приватні уроки Сергій Корольов, Валентин Глушко, Максиміліан Волошин, Ісаак Бродський.
Був арештований та розстріляний його єдиний син Микола.
Художник Олександр Миколайович Стіліануді помер 3 грудня 1948 року в Одесі і був похований на Другому християнському кладовищі. [1]
Творча діяльність
Член-засновник, незмінний секретар Товариства південноросійських художників з 1910 року, підтримував Кіріака Костанді. Склав величезний архів документів цього товариства. Після розпуску Товариства став одним з ініціаторів створення Товариства імені К. К. Костанді, відігравав в ньому одну з провідних ролей. Майстер пейзажного живопису — «Сутінки», «Місячна ніч», «Світає».
Мемуари
- А. Н. Стилиануди «Воспоминание об одном очаге культуры в старой Одессе»/ В. Абрамов // Дерибасовская—Ришельевская: Одесский альманах: Сборник / Всемирный клуб одесситов: Сост.: Ф. Д. Кохрихт, Е. М. Голубовский, О. И. Габарь. — № 17 — Одесса: «Друк», 2004. — С.152-165. ISBN 966-8099-99-0 (рос.)
Увічнення пам'яті
Художник мешкав в будинку у Каретному провулку, котрий зараз є пам'яткою історії. На фасаді будинку встановлена меморіальна дошка, на якій зазначено: «Будинок, в якому жив і працював О. Н. Стіліануді — художник, один із засновників ТПРХу та його постійний секретар».
Примітки
- Участок № 18 Второго Христианского кладбища |. nekropol.ofam.od.ua (ru-RU). Процитовано 12 липня 2017.
Джерела
- Барковская О. «Симфонии зеленых тонов» [жизнь и творчество художника А. Н. Стилиануди] / О. Барковская // Кириак Костанди и художники-греки в Одессе: конец ХІХ — начало ХХ веков / Одесский филиал Греческого фонда культуры. — Одесса, 2002. — С. 98—101 : ил. — ISBN 966-8009-35-4 — (рос.)
- Стіліануді Олександр Миколайович (28.01.1868, Одеса — 4.12.1948, Одеса) // Греки на українських теренах: нариси з етнічної історії: документи, матеріали, карти. — Київ: Либідь, 2000. — С. 161. — ISBN 966-06-0158-1.
Посилання
- Прес-центр
- Музеї України
- Одеса
- Художники[недоступне посилання з липня 2019](рос.)
- Грецький фонд культури Одеси
- Одеса. Будинок І. М. Полчакі