Сука (фільм, 1931)
«Сука» (фр. La chienne) — французький фільм-драма 1931 року, перший повнометражний звуковий фільм Жана Ренуара, знятий за однойменним романом Жоржа де ла Фуршадьєра 1930 року та сценічною адаптацією Андре Муезі-Еона[1].
Сука | |
---|---|
фр. La Chienne | |
Французький постер до фільму | |
Жанр | драма |
Режисер | Жан Ренуар |
Продюсери |
|
Сценарист | Жан Ренуар |
На основі | роману «Сука» Жоржа де ла Фуршадьєра |
У головних ролях |
Мішель Симон Жані Марез Жорж Фламан |
Оператор | Теодор Спаркюл |
Композитор | Eugénie Buffetd і Enrico Tosellid |
Художник | Марсель Курме |
Кінокомпанія | Les Établissements Braunberger-Richebé |
Дистриб'ютор | Gaumont |
Тривалість | 91 хв. |
Мова | французька |
Країна | Франція |
Рік | 1931 |
Дата виходу | 20 листопада 1931 (Франція) |
IMDb | ID 0021739 |
Рейтинг | IMDb: |
Синопсис
Касира оптової трикотажної крамниці Моріса Леграна (Мішель Симон) зневажають колеги й тероризує дружина, жахлива мегера Адель: єдину розраду Легран знаходить в живописі. Одного разу вночі він знайомиться з Лулу та захищає її від сутенера «Деде», якого вона кохає, хоча той негарно з нею поводиться. Легран зустрічається з Лулу, знімає їй кімнату та прикрашає цю кімнату своїми картинами, які його дружина хотіла викинути на смітник. «Деде», що як завжди сидить на мілині, виносить дві картини і продає їх торговцеві; той ними жваво цікавиться. Пізніше «Деде» знайомить його з Лулу, видаючи її за автора полотен, підписаних ім'ям «Клара Вуд».
З'являється перший чоловік Адель — офіцер, зниклий безвісти на Першій світовій війні; він намагається отримати від Леграна гроші. Легран дає йому ключ від своєї квартири та пропонує увечері, поки він з дружиною буде в театрі, своїми руками забрати заощадження Адель. Насправді він підлаштував усе так, щоб зіштовхнути одне з одним колишнє подружжя й отримати нарешті свободу. Він вирушає до Лулу та застає її в ліжку з «Деде». Він рушає геть, але наступного ранку повертається та благає її піти від «Деде». Вона сміється, і Легран, принижений до глибини душі, вбиває її ножем для розрізання паперу. «Деде» заарештовують за це вбивство, судять і страчують. А Леграна без зайвого галасу звільняють з роботи: начальник виявив, що той потроху цупив гроші з каси.
Легран, що став клошаром, зустрічає колегу, який виявляється не ким іншим, як колишнім чоловіком нині покійної Адель. Легран трохи відкриває дверці автомобіля й отримує 20 франків від багатого автовласника, що тільки-но вийшов з галереї, придбавши картину Леграна — автопортрет. Два клошари готуються прогуляти це маленьке багатство.
У ролях
• Мішель Симон | … | Моріс Леґран |
• Жані Марез | … | Люсьєнн Пеллетьє на прізвисько «Лулу» |
• Жорж Фламан | … | «Деде» |
• Магделена Берюбе | … | Адель Леґран |
• Роже Гайяр | … | Алексіс Годар |
• Жан Жере | … | Дюгоде |
• Александр Ріньйо | … | Ектор Ланґелард |
• Ромен Буке | … | Анріо |
• Анрі Гізоль | … | Амеде |
• Макс Дальбан | … | Бернар, колега Леґрана |
Знімальна група
- Автор сценарію — Жан Ренуар, Андре Жирар за однойменним романом Жоржа де ла Фуршадьєра і сценічній адаптації Андре Муезі-Еона
- Режисер-постановник — Жан Ренуар
- Продюсер — П'єр Бронберже, Роже Рішбе
- Оператор-постановник — Теодор Спаркюл
- Монтаж — Деніза Бачефф, Пал Фейош, Маргарит Ренуар
- Музика — Ежені Бюффе, Тозеллі
- Арт-директор — Марсель Курме
- Художник-декоратор — Габріель Сконьямільйо
- Звук — Марсель Курм
- Оператор — Роже Юбер
Додаткова інформація
Ремейк «Суки» був знятий Фріцем Лангом у 1945 році під назвою «Вулиця гріха» з Едвардом Г. Робінсоном та Джоан Беннетт у головних ролях[1].
Примітки
- Жак Лурселль, 2009, с. 511.
Джерела
- Лурселль, Жак. Авторская энциклопедия фильмов. — СПб. : Rosebud Publishing, 2009. — Т. 1. — С. 509-512. — 3000 прим. — ISBN 978-5-904175-02-3.(рос.)