Французький франк

Францу́зький фра́нк (фр. Franc français) — колишня валюта Франції та її більшості заморських володінь. Використовувалася також в двох інших європейських країнах: Андоррі та Монако. Була запровадженна в 1795 році після Французької революції на заміну Лівра і вилучена з обігу в 2002 у зв'язку з впровадженням Євро.

Французький франк

фр. Franc français

500 франків (П'єр і Марія Кюрі) 1995 року 100 франків 1906 року
Коди і символи
Коди ISO 4217 FRF (250)
Символи F • FF • Fr
Територія обігу
Емітент  Франція
Офіційно Заморські володіння Франції:

 Гваделупа
 Майотта
 Мартиніка
 Реюньйон
Сен-Бартелемі
 Сен-Мартен (Франція)
 Сен-П'єр і Мікелон
 Французька Гвіана
Французькі Південні і
Антарктичні території
[a 1]
а також:
 Андорра (поряд з Іспанською песетою)
 Монако (поряд з Франком Монако)

Похідні та паралельні одиниці
Дробові Децим (110)
Сантим (1100)
Монети і банкноти
Монети 1, 5, 10, 20 сантимів, ½, 1, 2, 5, 10, 20 франків
Банкноти 20, 50, 100, 200, 500 франків
Історія
Дата 1795 рік
Валюта-попередниця Лівр
Початок вилучення 2002 рік
Валюта-наступниця Євро
Виробництво монет та банкнот
Емісійний центр Банк Франції
www.banque-france.fr
Монетний двір Паризький монетний двір
www.monnaiedeparis.fr
Курси
01.01.2002 1 EUR = 6,55957 FRF
  1. Члени союзу станом на 01.01.2002

Літерний код валюти: FRF, скорочене позначення: F або FF (інколи також Fr). Поділялася на 100 сантимів (фр. centime), існувала також одиниця децим (фр. decime) яка була рівна 1⁄10 франка або 10 сантимам. В обігу перебували монети номіналом 1, 5, 10, 20 сантимів і ½, 1, 2, 5, 10, 20 франків та банкноти в 20, 50, 100, 200 і 500 франків. Центральний банк — Банк Франції.

До запровадження Євро, французький франк був п'ятою за популярністю резервною валютою у світі.

Назва

Існують різні погляди з приводу появи назви грошової одиниці «франк»: по одній з версій, назва походить від лат. francorum rex — «Король франків»; по іншій версії, назва походить від фр. franc, що перекладається як «вільний» чи «справжній», «автентичний», «щирий».

Історія

Попередником франка є Лівр (фр. livre, від лат. libra — фунт), введений Карлом Великим у 781 році. Він дорівнював одному фунту (одиниця маси) срібла і, подібно до англо-саксонського фунта, поділявся на 20 су, а кожне су на 12 деньє. Тобто один лівр поділявся на 240 деньє. Карбування лівра було припинене за часів Французької революції.

У 1795 році, під час правління Директорії, була запроваджена десяткова грошова система числення, основу якої становив франк, що поділявся на 10 децим, які в свою чергу поділялися на 10 сантимів, тобто один франк складався зі 100 сантимів.[1] Один сантим дорівнював 4,5 грамам чистого срібла, що було трохи менше 1⁄100 лівра (4,505 грам). У 1796 був встановлений курс в 1,0125 ліври (1 лівр і 3 деньє) за один франк. Старі монети вилучался, а їх власникам видавалися паперові облігації, які підтверджували вартість вилучених цінностей. Пізніше ці облігації були оголошені законними платіжними засобами. Вилучені монети йшли на фінансування воєнних дій під час Революції.

У 1800 році був створений Банк Франції, державна установа з приватною радою керівників, якій був доручений випуск національної валюти. У 1803 році була встановленна вартість франка відносно золота на рівні 290,034 міліграма чистого золота за один франк. З того часу було встановлене чітке співвідношення вартості золота до срібла (Біметалізм) на рівні 1 до 15,5. Тоді ж було розпочате карбування золотої монети «Наполеондор» номіналом 20 франків.

Золота монета «Наполеондор» номіналом 20 франків (1803 рік).

Здешевлення срібла в другій половині XIX століття чинило тиск на систему біметалізму. З метою збереження співвідношення золота до срібла, у 1865 році Францією, разом з Бельгією, Швейцарією та Італією, був заснований Латинський монетний союз. За умовами союзу, усі країни-члени зобов'язувалися дотримуватися жорсткого співвідношення обміну золота на срібло на рівні 1 до 15,5. Пізніше до союзу долучилися й інші країни. Однак ці домовленості лише на деякий час сповільнили знецінення срібних монет відносно їх фактичного номіналу, на ринку співвідношення золота до срібла досягало рівня 1 до 20. Зрештою у 1878 усі країни перейшли на монометалізм, з прив'язкою лише до золота (Золотий стандарт).

З початком Першої світової війни Франція припинила дію золотого стандарту, тоді фактично розпався Латинський монетний союз (офіційно він був розпущений тільки в 1927 році). Війна серйозно підірвала міцність франка: витрати на війну, інфляцію та післявоєнну реконструкцію частково фінансувалися шляхом друку більшої кількості грошей, що зменшило купівельну спроможність франка на 70% між 1915 і 1920 роками та ще на 43% між 1922 і 1926 роками. У 1928—1936 роках була відновлена дія золотого стандарту. Під час нацистської окупації Франції в 1940-1944 рр французький франк був прив'язаний до райхсмарки на рівні 20 франків за 1 райхсмарку.

Після Другої світової війни Франція неодноразово девальвувала свою валюту в межах Бреттон-Вудської системи. У 1945 був встановлений курс в 480 франків за 1 британський фунт стерлінгів (119,1 за 1 долар США), у 1949 — 980 франків за 1 фунт (350 за долар). У 1957 та 1958 роках було проведено нові етапи девальвації — до 1382,3 франків за 1 фунт (493,7 за 1 долар), 1 франк став бути рівний 1,8 міліграму чистого золота.

У січні 1960 року французький франк було деноміновано у 100 разів: старі 100 франків обмінювалися на 1 «новий франк».[2] Щоб відрізнити від колишніх франків, з 1960 по 1963 рік випускалися банкноти з написом «нові франки» (nouveau franc), після чого в обіг знову вийшли банкноти з написом «франки». Деномінований франк продовжував знецінюватися внаслідок інфляції: з 1950 по 1960 рік рівень цін в країні зріс на 72% (в середньому 5,7% на рік), з 1960 по 1970 рік ще на 51% (4,2%).[3] Перед падінням Бреттон-Вудської системи у 1971 році і переходу на плаваючий курс у серпні 1969 франк був девальвований ще на 11%.

У березні 1979 року французький франк було приєднано до Європейського механізму регулювання валютних курсів (ERM), відтоді він коливався на не більше 2,25% відносно центральної європейської грошової одиниці ЕКЮ.

31 грудня 1998 року був зафіксований курс обміну французького франка на Євро на рівні 6,55957 франків за одне євро. Впровадження монет та банкнот євро почалося з 1 січня 2002 року, франк ще був законним платіжним засобом до 17 лютого цього ж року, опісля його можна було обміняти лише в Центральному банку країни.[4]

Монети

Часів Віші й післявоєнного періоду (1940—1959)

1 Франк
Художник: Монетний двір: Банк Франції
Номінал: 1 Франк Метал: Тираж: Якість:
Випущена: 1944 Діаметр: Вага: Ринкова ціна:
2 Франки
Художник: Монетний двір: Банк Франції
Номінал: 2 Франки Метал: Тираж: Якість:
Випущена: 1943 Діаметр: Вага: Ринкова ціна:
2 Франки
Художник: Монетний двір: Банк Франції
Номінал: 2 Франки Метал: Тираж: Якість:
Випущена: 1948 Діаметр: Вага: Ринкова ціна:
5 Франків
Художник: Монетний двір: Банк Франції
Номінал: 5 Франків Метал: Тираж: Якість:
Випущена: 1949 Діаметр: Вага: Ринкова ціна:
10 Франків
Художник: Монетний двір: Банк Франції
Номінал: 10 Франків Метал: Тираж: Якість:
Випущена: 1954 Діаметр: Вага: Ринкова ціна:
100 Франків
Художник: Монетний двір: Банк Франції
Номінал: 100 Франків Метал: Тираж: Якість:
Випущена: 1955 Діаметр: Вага: Ринкова ціна:

«Новий франк» (1961—2001)

Розмінні монети (Сантими)
ФотоНоміналГуртДіаметр (мм)Вага (гр.)МеталГраверРоки випуску

Один сантим «колосок»
гладкий151,65стальA.G.M.M.1961-2001

П'ять сантимів «колосок»
гладкий193,4стальA.G.M.M.1961-1964
П'ять сантимів «Маріанна»гладкий17292 % al 6 % Nі 2 %Анрі Лагріффул
Адрієн Дідонн
1966-2001
Десять сантимів «Маріанна»гладкий20392 % al 6 % Nі 2 %Анрі Лагріффул
Адрієн Дідонн
1962-2001
Двадцять сантимів «Маріанна»гладкий23,5492 % al 6 % Nі 2 %Анрі Лагріффул
Адрієн Дідонн
1962-2001
П'ятдесят сантимів «Маріанна»гладкий25792 % al 6 % Nі 2 %Анрі Лагріффул
Адрієн Дідонн
1962-1964
Пів франка «Сіяльниця»рубчастий19,54,5нікельA.G.M.M.
Оскар Роті
1965-2001
Франки
НоміналФотоЗагальні типиДіаметр
(мм)
Маса
(гр)
МеталЮвілейні та пам'ятні типи
Один
Один франк Сіяльниця (1960-2001)246Нікель
1988
Один франк Шарль де Голль
1989
Один франк Двадцять генралів
1992
Один франк Республіка
1995
Один франк Інститут Франції
1996Один франк Жак Рюф
Два
Два франки Сіяльниця (1979-2001)26,57,5Нікель
1993
Два франки Жан Мулен
1995
Два франки Луї Пастер
1997
Два франки Жорж Гайнемер
1998
Два франки Декларація Прав Людини
П'ять

П'ять франків Сіяльниця срібло (1960-1969)



П'ять франків Сіяльниця нікель (1970-2001)
29


29
12


10
Срібло
(835/1000)


Мідно-нікель
1989
П'ять франків Ейфелева Вежа
1992
П'ять франків Мендес Франсе
1994
П'ять франків Вольтер
1995П'ять франків 50 років ООН
1996П'ять франків Геркулес Дюпре
2000П'ять франків (Паризький статер)
2000П'ять франків (Деньє Карла Великого)
2000П'ять франків (Золотий екю Сен-Луї)
2000П'ять франків (Франк шевальє Жана Ле Бона)
2000П'ять франків (Срібний франк Генріха III)
2000П'ять франків (Луїдор Луї XIII)
2000П'ять франків (Свобода Дюпре)
2000П'ять франків (Маріанна Шаплена)
2000П'ять франків (Маріанна Лагріффула)
Десять




Десять франків (Геракл)



Десять франків Матьє (1974-1987)



Десять франків Республіка (1986)


Десять франків Бастілія (1988-2001)
37



26



21



23
25



10



6,5



6,5

срібло
(900/1000)


мідно-нікель-алюміній



нікель



бі-метал:
алюмінієва бронза
нікель
1982Десять франків Леон Гамбетта
1983
Десять франків Монгольфьє
1983
Десять франків Стендаль
1984
Десять франків Франсуа Рюд
1985
Десять франків Віктор Гюго
1986
Десять франків Робер Шуман
1987Десять франків Тисячоліття Капета
1988Десять франків Ролан Гаррос
1989Десять франків Монтеск'є
Двадцять
Двадцять франків Сен-Мішель (1992-2001)279Три-метал
алюмінева бронза
мідно-нікель
1993Двадцять франків Середземноморські ігри
1994
Двадцять франків П'єр Кубертен
П'ятдесят
П'ятдесят франків (Геракл)4130Срібло
(900/1000)
Ювілейні та пам'ятні монети
Сто
Сто франків Пантеон (1982-2001)3115Срібло
(900/1000)
1984
Сто франків Марія Кюрі
1985
Сто франків Еміль Золя
1986
Сто франків Статуя Свободи
1987
Сто франків Лафайєтт
1988
Сто франків Рівність
1989
Сто франків Права людини
1990
Сто франків Карл Великий
1991
Сто франків Декарт
1992
Сто франків Жан Монне
1993
Сто франків Свобода
1994
Сто франків Визволення Парижу
1995Сто франків 8 травня 1945
1996
Сто франків Кловіс
1997
Сто франків Мальро

Банкноти

Банкноти 1870—1943 років

Аверс Реверс Номінал (франків) Розміри (мм) Аверс Реверс Роки випуску
50 170 x 123 50 Cinquante Francs (фр.)  — напис Banque de France 50 Cinquante Francs (фр.)  — напис Banque de France 1927—1934
1000 235 x 130 1000 Mille Francs (фр.)  — напис Banque de France 1000 Mille Cents Francs (фр.)  — напис Banque de France 1927—1940
50 155 x 90 50 Cinquante Francs (фр.)  — напис Banque de France 50 Cinquante Francs (фр.)  — напис Banque de France 1934—1940
300 138 x 88 300 Trois Cents Francs (фр.)  — напис Banque de France 300 Trois Cents Francs (фр.)  — напис Banque de France 1938—1939
5000 240 x 125 5000 Cinq Mille Francs (фр.)  — напис Banque de France 5000 Cinq Mille Francs (фр.)  — напис Banque de France 1934—1944
20 160 x 97 20 Vingt Francs (фр.)  — напис Banque de France 20 Vingt Francs (фр.)  — напис Banque de France 1939—1942
100 170 x 90 100 Cent Francs (фр.)  — напис Banque de France 100 Cent Francs (фр.)  — напис Banque de France 1939—1942
500 195 x 115 500 Cinq Cents Francs (фр.)  — напис Banque de France 500 Cinq Cents Francs (фр.)  — напис Banque de France 1940—1944
1000 195 x 118 1000 Mille Francs (фр.)  — напис Banque de France 1000 Mille Francs (фр.)  — напис Banque de France 1940—1944
5 100 x 62 5 Cinq Francs (фр.)  — напис Banque de France 5 Cinq Francs (фр.)  — напис Banque de France 1943—1947
10 118 x 75 10 Dix Francs (фр.)  — напис Banque de France 10 Dix Francs (фр.)  — напис Banque de France 1941—1949
20 130 x 80 20 Vingt Francs (фр.)  — напис Banque de France 20 Vingt Francs (фр.)  — напис Banque de France 1942—1950
50 145 x 90 50 Cinquante Francs (фр.) Жак Кьор — напис Banque de France 50 Cinquante Francs (фр.)  — напис Banque de France 1940—1942
100 160 x 92 100 Cent Francs (фр.)  — напис Banque de France 100 Cent Francs (фр.)  — напис Banque de France 1942—1944
1000 190 x 115 1000  Mille Francs (фр.)  — напис Banque de France 1000  Mille Francs (фр.)  — напис Banque de France 1942—1944

Серія банкнот 1945—1957

Аверс Реверс Номінал (франків) Розміри (мм) Аверс Реверс Роки випуску
50 120 x 78 50 Cinquante Francs (фр.) Урбен Левер'є — напис Banque de France 50 Cinquante Francs (фр.)  — напис Banque de France 1946—1951
100 130 x 85 100 Cent francs (фр.)  — напис Banque de France 100 Cent francs (фр.)  — напис Banque de France 1945—1954
500 141 x 92 500 Cinq Cents Francs (фр.) Франсуа-Рене де Шатобріан — напис Banque de France 500 Cinq Cents Francs (фр.)  — напис Banque de France 1945—1953
1000 172 x 95 1000 Mille Francs (фр.)  — напис Banque de France 1000 Mille Francs (фр.)  — напис Banque de France 1945—1950
5000 170 x 110 5000 Cinq Mille Francs (фр.)  — напис Banque de France 5000 Cinq Mille Francs (фр.)  — напис Banque de France 1949—1957
10000 221 x 120 10000 Dix Mille Francs (фр.)  — напис Banque de France 10000 Dix Mille Francs (фр.)  — напис Banque de France 1945—1956

Серія банкнот «відомі вчені і діячі культури» 1953—1959

Аверс Реверс Номінал (франків) Розміри (мм) Аверс Реверс Роки випуску
500 142 x 75 500 Cinq Cents Francs (фр.) Віктор Гюго — напис Banque de France 500 Cinq Cents Francs (фр.) Віктор Гюго — напис Banque de France 1954—1959
1000 150 x 80 1000  Mille Francs (фр.) Кардинал Рішельє — напис Banque de France 1000  Mille Francs (фр.) Кардинал Рішельє — напис Banque de France 1953—1957
5000 160 x 85 5000 Cinq Mille Francs (фр.) Генріх IV — напис Banque de France 5000 Cinq Mille Francs (фр.) Генріх IV — напис Banque de France 1957—1959
10000 172 x 92 10000 Dix Mille Francs (фр.) Наполеон I Бонапарт — напис Banque de France 10000 Dix Mille Francs (фр.) Наполеон I Бонапарт — напис Banque de France 1955—1958

Серія банкнот «відомі вчені і діячі культури» («Нові франки») 1959—1966

Серія банкнот випущена в результаті грошової реформи 1958 року.

Аверс Реверс Номінал (франків) Розміри (мм) Аверс Реверс Роки випуску
5 142 x 75 5 Cinq francs (фр.) Віктор Гюго — напис Banque de France 5 Cinq francs (фр.) Віктор Гюго — напис Banque de France 1959—1965
10 150 x 80 10 Dix francs (фр.) Кардинал Рішельє — напис Banque de France 10 Dix francs (фр.) Кардинал Рішельє — напис Banque de France 1959—1964
50 160 x 85 50 Cinquante francs (фр.) Генріх IV — напис Banque de France 50 Cinquante francs (фр.) Генріх IV — напис Banque de France 1959—1961
100 172 x 92 100 Cent Francs (фр.) Наполеон I Бонапарт — напис Banque de France 100 Cent Francs (фр.) Наполеон I Бонапарт — напис Banque de France 1959—1964
500 182 x 97 500 Cinq Cents Francs (фр.) Мольєр — напис Banque de France 500 Cinq Cents Francs (фр.) Мольєр — напис Banque de France 1959—1966

Серія банкнот «відомі вчені і діячі культури» 1962—1979

Аверс Реверс Номінал (франків) Розміри (мм) Аверс Реверс Роки випуску
5 140 x 75 5 Cinq francs (фр.) Луї Пастер — напис Banque de France 5 Cinq francs (фр.) Луї Пастер — напис Banque de France 1966—1970
10 150 x 80 10 Dix francs (фр.) Вольтер — напис Banque de France 10 Dix francs (фр.) Вольтер — напис Banque de France 1963—1973
50 160 x 85 50 Cinquante francs (фр.) Жан Расін — напис Banque de France 50 Cinquante francs (фр.) Жан Расін — напис Banque de France 1962—1976
100 172 x 92 100 Cent Francs (фр.) П'єр Корнель — напис Banque de France 100 Cent Francs (фр.) П'єр Корнель — напис Banque de France 1964—1979

Серія банкнот «відомі вчені і діячі культури» 1968—1995

Аверс Реверс Номінал (франків) Розміри (мм) Аверс Реверс Роки випуску
10 140 x 76 10 Dix francs (фр.) Гектор Берліоз — напис Banque de France 10 Dix francs (фр.) Гектор Берліоз — напис Banque de France 1972—1980
20 140 x 70 20 Vingt francs (фр.) Клод Дебюссі — напис Banque de France 20 Vingt francs (фр.) Клод Дебюссі — напис Banque de France 1980—1997
50 150 x 80 50 Cinquante Francs (фр.) Моріс Кантен де Латур — напис Banque de France 50 Cinquante Francs (фр.) Моріс Кантен де Латур — напис Banque de France 1976—1992
100 160 x 85 100 Cent Francs (фр.) Ежен Делакруа — напис Banque de France 100 Cent Francs (фр.) Ежен Делакруа — напис Banque de France 1978—1995
200 172 x 92 200 Deux Cents Francs (фр.) Шарль Луї де Монтеск'є Banque de France 200 Deux Cents Francs (фр.) Шарль Луї де Монтеск'є Banque de France 1981—1994
500 180 x 97 500 Cinq Cents Francs (фр.) Блез Паскаль Banque de France 500 Cinq Cents Francs (фр.) Блез Паскаль Banque de France 1968—1994

Серія банкнот «відомі вчені і діячі культури» 1994—2000

Аверс Реверс Номінал (франків) Розміри (мм) Аверс Реверс Роки випуску
50 123 x 80 50 Cinquante Francs (фр.) Антуан де Сент-Екзюпері — напис Banque de France 50 Cinquante Francs (фр.) — Аероплан — напис Banque de France 1992—1999
100 133 x 80 100 Cent Francs (фр.) Поль Сезанн Banque de France 100 Cent Francs (фр.) — напис Banque de France 1997—1998
200 143 x 80 200 Deux Cents Francs (фр.) Гюстав Ейфель Banque de France 200 Deux Cents Francs (фр.) Ейфелева вежа Banque de France 1995—1999
500 153 x 80 500 Cinq Cents Francs (фр.) Марія Кюрі і П'єр Кюрі Banque de France 500 Cinq Cents Francs (фр.) — інструменти Banque de France 1994—2000

Французький франк як світова резервна валюта

До запровадження Євро, французький франк був п'ятою за популярністю резервною валютою у світі (після долара США, німецької марки, японської єни та британського фунта стерлінгів). На нього, станом на кінець 1998 року, припадало 1,62% світових валютних резервів (в той же час на долар 69,28%, на марку 13,79%, на єну 6,24%, на фунт 2,66%).[5]

До французького франка були прив'язані обмінні курси Франка Монако і Французького тихоокеанського франка (валюта трьох тихоокеанських заморських володінь Франції, єдиних які не використовували валюту метрополії) а також валют деяких колишніх колоній Франції: Коморського франка та Франка КФА. Сьогодні ці валюти були або замінені (Монако) або перейшли на прив'язку до Євро.

Розподіл за валютами світових валютних резервів (з 1996 року).

Валютний курс

З 1960 року (коли була проведена деномінація) і до кінця 1998 року (коли був зафіксований курс відносно євро), французький франк мав порівняно «м'який» валютний курс по відношенню до інших головних валют у світі та валют країн-сусідів Франції. За цей період він зміцнів відносно італійської ліри на 57%, іспанської песети на 52% та британського фунта на 32%, водночас ослаб відносно долара США на 15%, бельгійського франка на 65%, німецької марки на 185%, швейцарського франка на 260% та японської єни на 263%.[6]

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.