Султан (прикраса)
Султа́н (від тур. sultan) — оздоба з вертикально укріпленого пучка пір'я або кінського волосу на головних уборах, на головах коней[1]. Вживався як прикраса ківерів і касок у більшості європейських армій першої половини XIX століття.
В армії Російській імперії 1812—1814 років чорні султани були на ківерах гренадерів і стройових чинів гвардійської важкої піхоти; білі султани на ківерах і шапках використовувалися в легкій кавалерії і в гвардійській кінній артилерії. Музиканти (барабанщики, трубачі) відрізнялися султанами червоного кольору. Капелюхи офіцерів та генералів вбиралися особливими султанами у вигляді пучка півнячого пір'я (у піхоті — чорного, в кавалерії — білого, з домішкою чорного і жовтогарячого біля основи)[2]. Після 1881 року султан залишився тільки в парадній формі гвардійських гусарських полків і жандармів[3].
У наполеонівській армії червоні султани (поряд з червоними еполетами) були відрізнювальною ознакою елітних підрозділів — гренадерів і кірасирів. Солдати вольтижерських рот також могли носити жовті, зелені чи жовто-зелені султани.
Див. також
- Плюмаж
- Егрет
Примітки
- Султан // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- Энциклопедия «Отечественная война 1812 года». М.: Росспэн, 2004. С.869
- Султан, украшение // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)