Сульфіти

Сульфі́ти — солі сульфітної кислоти.

Як двоосновна кислота H₂SO₃ утворює два ряди солей: нормальні і кислі. Нормальні її солі називають сульфітами, а кислі — гідросульфітами. Сульфіти утворюються при повній нейтралізації сульфітної кислоти основою, а гідросульфіти — при неповній нейтралізації.

H₂SO₃ + 2NaOH → Na₂SO₃ + 2H₂O

H₂SO₃ + NaOH → NaHSO₃ + H₂O

Солі сульфітної кислоти значно стійкіші від кислоти і можуть існувати у вільному стані.

В хімічному відношенні сульфіти теж є добрими відновниками через легкість переходу аніону ${\displaystyle {\ce {SO3^2-}}}$ у ${\displaystyle {\ce {SO4^2-}}}$. Тому розчини сульфітів можуть окиснюватися киснем поівтря:

${\displaystyle {\ce {SO3^2- +O ->SO4^2-}}}$

Але при взаємодії з сильними відновниками (наприклад, сірководнем) проявляють окисні властивості:

${\displaystyle {\ce {S^4+O3^6- + 2S^2- ->3S^0 + 3O^2-}}}$

${\displaystyle {\ce {Na2SO3 +2H2S ->3S +2H2O +Na2O}}}$

Деякі сульфіти мають важливе технічне значення, зокрема гідросульфіт натрію NaHSO₃ і гідросульфіт кальцію Ca(HSO₃)₂.

Гідросульфіт натрію відомий у техніці під назвою антихлору. Його застосовують у текстильній промисловості для знищення залишків хлору при відбілюванні тканин:

NaHSO₃ + Cl₂ + H₂O → NaHSO₄ + 2HCl

Гідросульфіт кальцію вживається при переробці деревини в так звану сульфітну целюлозу. Розчин Ca(HSO₃)₂ при підвищеному тиску і нагріванні розчиняє лігнін, що зв'язує волокна целюлози, і вони відділяються одно від одного. Одержана таким способом целюлоза йде на виготовлення паперу.